• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Удосконалення інвестиційної діяльності банку

Предмет:Банковское дело
Тип:Курсовая
Объем, листов:57
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:цінних, паперів, ринку, банку, банків, інвестиційних, діяльності, від, управління, або, банки, діяльність, цінні, папери, його
Процент оригинальности:
96 %
Цена:300 руб.
Содержание:

ВСТУП. 3

1 Теоретичні основи інвестиційної діяльності банків. 5

1. 1Поняття та види банківських інвестицій. 5

1. 2Особливості управління інвестиційною діяльністю в банку. 6

1. 3Довгострокове кредитування як форма участі банку в інвестиційному процесі. 8

1. 4Діяльність КБ на ринку цінних паперів. 10

1. 5Формування банківського портфеля цінних паперів та управління ними. 13

2 Удосконалення інвестиційної діяльності банку. 17

2. 1 Удосконалення підходів до управління банківського інвестиційного портфеля. 17

2. 2 Впровадження нової технології трансформації пасивів для подальшого фінансування інвестиційних ресурсів. 25

2. 3 Зниження інвестиційних ризиків в банку. 28

2. 4 Удосконалення механізму управління інвестиційним портфелем банку. 31

2. 5 Оптимізація кредитно-інвестиційного портфеля банків. 32

2. 6 Сек»юридизація активів як сучасний механізм управління в сфері банківських інвестицій. 35

2. 7 Підвищення ефективності інвестиційних операцій банку. 36

2. 8 Удосконалення управління інвестиційною діяльністю як гарант стабільності банківської діяльності. 40

ВИСНОВКИ. 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 48

Вступление:

В умовах ринкової економіки в Україні важливого значення набуває банківська інвестиційна діяльність. Це зумовлено передусім тим, що банківська система як інституційний акумулятор та розподільник інвестиційних ресурсів належить до ризикових елементів економіки.

Однак, останнім часом відбувається економічне зростання в промисловості, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств. З кожним роком частка інвестиційних капіталів банків у промисловості зростає, банківське інвестування демонструє свою наростаючу потугу і поступово перетворюється у вагомий чинник формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку української економіки. Усе це надає дослідженню інвестиційних операцій банків в Україні підвищеної актуальності й значущості.

Різні аспекти банківського інвестування досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти. Значний внесок у розвиток теорії банківської інвестиційної діяльності зробили М. П. Денисенко, Б. Луців, А. А. Пересада, О. Д. Вовчак, С. К. Реверчук, А. М. Мороз та інші.

У працях вітчизняних та зарубіжних науковців достатньо глибоко досліджено питання банківського інвестування у цінні папери, формування інвестиційно-кредитного портфеля банків, організація та ефективність довгострокового банківського кредитування, визначено загальні напрями щодо поліпшення управління і планування банківських інвестиційних операцій в ринкових умовах.

Однак ще багато аспектів цієї проблеми не з’ясовано. Це стосується передусім розуміння суті і структури банківських інвестицій, методів, принципів банківського інвестування, систематизації умов та чинників розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні, вивчення механізмів взаємодії банків з іншими учасниками ринку фінансово-інвестиційних послуг.

Зупинимося на цих актуальних питаннях дещо детальніше.

Основною метою курсової роботи є розробка науково-теоретичних положень та рекомендацій щодо вдосконалення банківських інвестиційних операцій в Україні; предметом – особливості та принципи проведення інвестиційних операцій банками.

До основних завдань курсової роботи можна віднести:

1. Проаналізувати діяльність діючої фінансової установи.

2. Дослідити інвестиційні ризики.

3. Розкрити значення інвестиційних операцій у діяльності банку.

4. Виявити можливості підвищення ефективності діяльності банку та його політики щодо розміщення інвестиційних капіталів.

5. Висунути пропозиції щодо удосконалення здійснення інвестиційної діяльності.

Слід виділити два розділи, які б найповніше характеризували значення ефективного здійснення інвестиційних операцій. Сюди належать:

1. Теоретичні основи інвестиційних операцій банків.

2. Шляхи підвищення ефективності проведення інвестиційних операцій та покращення ліквідності інвестицій.

Практичне значення роботи, це одержання результатів в впровадженні нової технології трансформації пасивів для подальшого фінансування інвестиційних ресурсів.

Сьогодні, в умовах ринкової економіки, що розвивається, усе більше зростає інтерес до питань інвестиційної діяльності комерційних банків. Успішне становлення цієї сфери діяльності банків поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для доль ринкової економіки в Україні. Від діяльності банків на фондовому ринку виграють не тільки керівництво й акціонери, але також їхні контрагенти й позичальники, жителі й підприємства регіону, де функціонують банки, їхня діяльність банків, що здійснюють операції із цінними паперами на внутрішньому й зовнішньому ринках України, комерційного банку на фондовому ринку, розробка відповідних методологічних положень і практичних рекомендацій.

Заключение:

В процесі виконання курсової роботи мною було проведене дослідження теоретичних аспектів організації управління інвестиційним портфелем комерційного банку. Портфельне інвестування дозволяє банку планувати, оцінювати, контролювати кінцеві результати всієї інвестиційної діяльності в різних секторах фондового ринку.

Як правило, портфель являє собою визначений набір з корпоративних акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення і ризику, а також паперів з фіксованим доходом, гарантованим державою, тобто з мінімальним ризиком втрат по основній сумі і поточним надходженням. Оптимальна кількість елементів портфеля залежить від можливостей інвестора, найбільш розповсюджена величина – від 8 до 20 різних елементів інвестиційного портфеля. Розглядаючи питання про формування портфеля, інвестор повинний визначити для себе значення основних параметрів, якими він буде керуватися. До основних параметрів інвестиційного портфеля відносяться: тип портфеля; сполучення ризику і прибутковості портфеля; склад портфеля; схема управління портфелем.

Управління інвестиційним портфелем включає планування, аналіз і регулювання складу портфеля і містить у собі здійснення діяльності по його формуванню і підтримці з метою досягнення поставлених інвестором перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності і мінімізації витрат, пов'язаних з ним. Методи управління інвестиційним портфелем розділяються на активні і пасивні. Пасивне управління припускає створення та диверсифікованість портфеля з визначеним рівнем ризику. Такий портфель розрахований на існування в незмінному стані тривалий час. Активна модель управління припускає відстеження і негайне придбання інструментів, що відповідають інвестиційним цілям портфеля, а також швидку зміну складу фондових інструментів, що входять у нього.

Складність задачі формування інвестиційного портфеля полягає в прагненні максимізувати очікувану прибутковість інвестицій при визначеному, прийнятному для інвестора рівні ризику.

Що стосується нормативно-правової бази управління інвестиційним портфелем комерційного банку, то тут ми можемо відзначити, що основною метою законодавчого регулювання діяльності банку з інвестиційними цінними паперами є забезпечення стабільності фінансового стану банку, яке досягається за рахунок створення резервів на відшкодування можливих збитків банків від операцій з інвестиційними цінними паперами.

Інвестиційний портфель банку формується таким чином, щоб забезпечити максимальну доходність. При цьому дотримання високої ліквідність цінних паперів необхідне для того, щоб банк мав можливість швидко продати ті цінні папери, по яким склалася несприятлива динаміка курсових вартостей (в певній мірі умова дотримання високої ліквідності присутніх у портфелі цінних паперів є запорукою уникнення значних фінансових втрат, оскільки забезпечує можливість продати цінні папери у разі перевищення граничної межі втрат. )

В другому розділі дипломної роботи мною були внесені пропозиції по удосконаленню механізму управління інвестиційним портфелем КБ. На мій погляд, існує два можливих напрямки оптимізації управління портфелем цінних паперів в КБ. По-перше, це відмова від орієнтації портфеля корпоративних цінних паперів виключно на цінні папери підприємств базових галузей промисловості (енергетичної, металургійної, нафтохімічної) і включення до портфелю акцій компаній інших галузей, які демонструють високі показники ефективності фінансово-господарської діяльності і які є більш цікавими з точки зору портфельного інвестування. По-друге, буде доцільним збільшити в портфелі цінних паперів частку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) а також збільшити присутність в портфелі зовнішніх боргових зобов’язань держави. Зазначимо також, що зараз виникла об’єктивна необхідність у включенні до портфелю акцій нових підприємств, що ставить перед управлінням фінансових інвестицій банку проблему вибору найбільш перспективних з них. Головним орієнтиром при виборі підприємства для інвестування повинні служити саме перспективи росту компаній, а не недооціненість цінних паперів, виходячи з чого всі інвестиції повинні ґрунтуватися на серйозних фундаментальних дослідженнях.

При виборі галузей факторами, що визначають галузеву структуру інвестиційного портфеля, залишаються ризик і прибутковість інвестицій у різні сектори економіки. З огляду на перехідний характер української економіки, оцінити ризик інвестицій в акції компаній, що відносяться до тих чи інших галузей, можна насамперед на основі тієї ролі, що відводять їм у рамках формованої урядом концепції промислової політики. Фактором, що визначає прибутковість інвестицій, залишається також значення поточної середньо галузевої рентабельності, що складається в результаті переходу до нової моделі господарських відносин. При виборі компаній факторами, що визначають прибутковість інвестицій, є рентабельність виробництва і перспективи росту обсягів продажів.

Марковіца була проведена оптимізація структури портфелю КБ , на підставі якої нами була сформована більш оптимальна структура інвестиційного портфелю банку, яка дозволить підвищити доходність портфелю та знизити рівень портфельного ризику.

Важливу роль в активізації інвестиційної діяльності українських банків може відіграти інституційна добудова банківської системи шляхом створення Українського банку реконструкції та розвитку, який здійснював би довгострокову кредитну підтримку інвестиційних проектів, та Земельного (Іпотечного) банку. Ухвалення Верховною Радою Земельного кодексу – лише перший крок на шляху налагодження системи іпотечного кредитування. На часі доопрацювання й розгляд законопроектів та відомчих нормативних актів, що визначатимуть механізми функціонування іпотечного ринку. Потребує змін і чинний Закон України «Про банки і банківську діяльність», який не чітко регламентує особливості створення й діяльності спеціалізованих банків, зокрема іпотечних.

Отже, завдання підвищення ролі банків в інвестиційних процесах в Україні має вирішуватися як комплексна загальноекономічна проблема. І тут не досить спонтанних гасел про виведення коштів із тіньового обігу чи повернення банків обличчям до виробництва тощо. Йдеться про активізацію макроекономічних стимулів – зменшення податків на виробничу діяльність і фонд заробітної плати, вивільнення від оподаткування (можливо, часткове) прибутків банків і підприємств, що спрямовуються у виробничі інвестиції, правовий захист інтересів банків як кредиторів, створення гнучкої та ефективної інституційної системи мобілізації і розміщення позикових капіталів.

На мій погляд, для серйозних зрушень у напрямі інвестицій банків у виробництво, останні, повинні володіти достатніми гарантіями повернення їх кредитних інвестицій, що потребує реального зміцнення інститутів державної, акціонерної і приватної власності. Структуризація банків у ринкові суб?єкти зачіпає конституційні економічні відносини власності на банківський капітал. Учать у капіталі банків різних комерційних структур, а також приватних осіб розширює соціально-економічну базу контролю за їх діяльністю і робить банківську систему стійкішою, забезпечуючи диверсифікацію власності на банківський капітал.

Нині, коли НБУ не має досвіду агрегування грошової маси, видається доцільною орієнтація на агрегати грошової маси, прийняті в зарубіжній практиці. Однак потрібно врахувати специфіку структури грошової маси України, в якій основне місце ще займають готівкові гроші в обігу, кошти на розрахункових, поточних і термінових вкладах юридичних осіб, на вкладах населення в Ощадбанку. Інші компоненти грошової маси перебувають на стадії нового механізму господарювання, розвитку відповідних видів рахунків і операцій банків. Сукупність показників грошової маси з урахуванням специфіки кожного з них, на мій погляд, дасть змогу охопити всі параметри грошового обігу, включаючи і безпосередньо пов?язані з розширенням банківських інвестицій, і таким чином здійснити комплексну якісну оцінку тенденції їх розвитку.

Список литературы:

1. Андрейків Т. Я. Стратегії формування й управління портфелем цінних паперів банку в умовах фінансової нестабільності // Вісник університету банківської справи НБУ. - №3(6) грудень . – 2010. - С. 81-84.

2. Василенко Д. В. Деякі аспекти управління інвестиційним портфелем комерційного банку / Р. І. Жовновач, Д. В. Василенко // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки, т. 2. – 2011. – С. 45–48.

3. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования/ Л. Дж. Гитман, М. Д. Джонк Пер. с англ. – М. : Дело, 1997. – 1008 с.

4. Луців Б. Л. Інвестиційний банківський портфель. – К. : Лібра, 2002. – 192с.

5. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Прийнятий Верховною Радою України 30. 10. 1996 №448/96–ВР зі змінами та доповненнями. Електоронний ресурс. – Режим доступу: www. zakon. rada. gov. ua

6. Закон України “Про інвестиційну діяльність” №1560-XII. Електоронний ресурс. – Режим доступу: www. zakon. rada. gov. ua

7. Закон України № 3480–IV “Про цінні папери та фондовий ринок”: за станом на 23 лют. 2006 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид–во, 2006. – 36 с.

8. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні (затверджена постановою Правління НБУ від 28. 08. 2001 №368) // Національний банк України . Офіційний сайт. [ Електоронний ресурс]. – Режим доступу: www. bank. gov. ua

9. Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів затверджене постановою Правління Національного банку України від 17. 12. 2003 р. , № 561.

10. Постанова Правління Національного банку України № 31 “Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами”: за станом на 02 лют. 2007 р. / Національний банк України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид–во, 2007. – 14 с.

11. Кризові явища на ринку України//Фінанси України. —2009-№4, с. 109-117.

12. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні. //Фінанси України. —2011. -№11,с. 64-74

13. Фінансові інструменти для захисту інвестицій від інфляції. //Фінансовий ринок України. —2011-№11, с. 35-36

14. Аналіз діяльності банків України за 9 місяців 2010 року та проблеми забезпечення їх сталого розвитку // Вісник НБУ - № 12. – С. 2 – 25.

15. “Банківська справа”. Журнал – 2004. - № 1.

16. Інститути спільного інвестування: проблеми перехідного періоду // Цінні папери України. – 1999. - № 37. С. 1.

17. Калюжний В. “Роль державних витрат та інвестицій у ринкових економіках // Вісник НБУ – 2009 - №9.

18. Луців Б. Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. - Тернопіль? “Єконом-думка” & “Карт-Бланш”, 2001. – С. 122 – 131.

19. Мороз А. М. , Савлук М. І. , Пуховкіна М. І. та ін. Банківські операції: Підручник/ За ред. проф. А. М. Мороза. – К. : КНЕУ, 2000.

20. Степанов Д. В. , Федоренко В. Г. Інвестиції як механізм виходу з кризи // Антикризове управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення в умовах України. : Сб. наук. праць, додаток №2(17) до наук. журн. “Персонал”, №6 (66), - 2011.

21. Татаренко Н. О. , Поручник А. М. “Теорії інвестицій” – К. : КНЕУ, 2000 рік.

22. Украинская инвестиционная газета. – 2002. - № 44. – С. 16.

23. Федоренко В. Г. , Степанов Д. В. , Степанова В. В. та інші “Розвинення фінансово-банківської сфери – шлях до удосконалювання інвестиційної політики” // Фондовий ринок. – 2001. - №2. – С. 12-16.

24. Федоренко В. Г. , Чувардинський О. Г. , Степанов Д. В. “Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні”. К. : Наук. світ, 2003. – С 505.

25. Андрейків Т. Я. Стратегії формування й управління портфелем цінних паперів банку в умовах фінансової нестабільності // Вісник університету банківської справи НБУ. - №3(6) грудень . – 2009. - С. 81-84.

26. Василенко Д. В. Деякі аспекти управління інвестиційним портфелем комерційного банку / Р. І. Жовновач, Д. В. Василенко // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки, т. 2. – 2008. – С. 45–48.

27. Гибсон Р. Формирование инвестиционного портфеля: управление финансовыми рисками / Роджер Гибсон; пер. с англ. — М. : Алпина Бизнес Букс, 2005. — 276 с

28. Луців Б. Л. Інвестиційний банківський портфель. – К. : Лібра, 2002. – 192с.

29. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посібник. – К. : Кондор, 2004. – 461 с.

30. Прокопенко І. Ф. , Ганін В. І. , Соляр В. В. , Маслов С. І. Основи банківської справи: Навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 410

Бесплатные работы:

Готовые работы:

Рекомендованные документы: