• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Ботаніко – біологічної характеристики культури

Предмет:Биология
Тип:Дипломная/Магистерская
Объем, листов:71
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:люцерни, люцерна, насіння, період, або, після, від, має, рослин, під, рослини, повітря, урожай, вона, цей
Процент оригинальности:
80 %
Цена:2000 руб.
Содержание:

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З УРАХУВАННЯМ БОТАНІКО – БІОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КУЛЬТУРИ.

1. 1. Ботаніко – біолоогічна характеристика культури.

1. 2. Агротехніка вирощування люцерни.

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНО – КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА.

2. 1. Кліматичні умови.

2. 2. Характеристика грунтового покриву.

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО – АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ЛЮЦЕРНИ.

3. 1. Потенційний урожай.

3. 2. Дійсно – можливий урожай.

3. 3. Рівні продуктивності культури.

3. 4. Характеристика сорту люцерни .

3. 5. Розрахунок норм добрив на програмований урожай.

3. 6. Розробка елементівтехнології вирощування культури у господарстві.

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЛЮЦЕРНИ.

РОЗДІЛ 5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЛЮЦЕРНИ.

5. 1. Небезпечні та шкідливі фактори виробничих процесів.

5. 2. Захист працюючих від шкідливих та небезпечних факторів.

5. 3. Інструкція з техніки технологічного процесу.

5. 4. Пропозиції по поліпшенню стану безпеки технологічних процесів .

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ.

Вступление:

Люцерна - одна з найбільш врожайних кормових трав, вона забезпечує достатньо великий збір протеїну з одиниці площі.

Щоб вирощувати і використовувати культуру люцерни, отримувати стабільні врожаї, необхідно знати її біологічні особливості, технологію вирощування, способи отримання і використання кормів для тварин.

Цим та іншим питанням присвячений даний дипломний проект де наданні матеріали, що дозволяють вирощувати люцерну відповідно до конкретних умов господарства. Багато матеріалів представляють особливу пізнавальну цінність, новизну і актуальність при впровадженні в практику.

Ось чому, враховуючи велике народногосподарське значення цієї культури, метою роботи є дати фермерам та спеціалістам господарств практичну допомогу при вирощуванні даної культури.

Багаторічною практикою кормовиробництва доведено, що подальший розвиток даної галузі пов’язаний з необхідністю достатнього вирощування провідної кормової культури-люцерни. Основною причиною, яка продовжує стримувати одержання необхідних посівних площ, залишається дефіцит насіння. Це стосується багатьох районів люцерносіяння, в тому числі й основних-степових.

У період переходу на ринкові відносини необхідно передбачити комплекс заходів для покращення добробуту споживача. Вирішальна роль в цьому напрямку належить виробництву продукції рослинництва та тваринництва, адже основним джерелом продовольства для людини та кормовою базою тваринництва незмінно залишається рослинний світ. У результаті землеробської діяльності можна одержувати 88% продуктів харчування, а разом з продукцією тваринництва - 99%. У цьому контексті головна роль сільського господарства – виробництво рослинницької і тваринницької продукції, яка в різних регіонах країни забезпечила б найбільший її вихід з одиниці площі.

На сучасному етапі розвитку кормовиробництва значні площі посівів відходять на багаторічні бобові трави, які забезпечують відносно високий збір дешевого кормового білка. За останні роки разом із зростаючим дефіцитом білка, ціни на нього на світовому ринку зростають день за днем. Особливо гостро стоїть питання виробництва дешевого рослинного білку.

Основна бобова кормова культура в системі кормового конвейєра, одна з найцінніших трав для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10% білка, а у висушеному листі - до 20% білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію 100 кг люцернового сіна містить 52 к. о.

Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм. Урожайність зеленої маси може становити 400-600 ц/га, сіна 50-120 ц/га і більше.

В останні роки спостерігається різке зменшення посівних площ однієї з провідних кормових культур в Україні – люцерни, яке зумовлене, в першу чергу, нестачею насіння, оскільки у виробничих умовах потенціал насінників цієї культури реалізується лише на 25?30 %. Серед чинників, що призводять до зниження насіннєвої продуктивності люцерни, необхідно перш за все назвати несприятливі кліматичні умови, зокрема, недостатнє водозабезпечення. Тому розробка способів оптимізації врожайності цієї культури за умов недостатньої вологості ґрунту набуває особливої актуальності. Вихід з такого становища можливий тільки при переході до нових сортів з високим потенціалом врожайності насіння і впровадження покращених технологій. Селекціонерами по люцерні за останні роки виведено кілька перспективних у цьому плані сортів для різних регіонів обробітку.

Заключение:

З багаторічних бобових трав найбільш цінною в сучасних ринкових умовах культурою є люцерна. Її відрізняють висока продуктивність, довголіття, виняткова адаптивна здатність до різноманітних природних умов, багатоцільове використання. .

При розробці нової поліпшеної технології виробництва насіння люцерни слідує особлива увага приділяти: широкорядним розрідженим посівам; заходам по збільшенню чисельності диких обпилювачів; захисту посівів від шкідників і бур'янів; режимам використання насінного травостоя; зниженню втрат насіння при прибиранні за рахунок десикации травостоя.

Значно підвищують насінну продуктивність люцерни фосфорні добрива. Вони позитивно впливають на зростання кореневої системи, розвиток надземної маси, сприяють формуванню більшого числа генеративних стебел, квіток, бобів і підвищують зимостійкість.

Не слід залишати травостої люцерни для отримання насіння в другий рік користування. Це пояснюється тим, що після прибирання насіння в перший рік відбувається наростання великої вегетативної маси, причому в першому укосі врожайність зеленої маси буває вища, ніж на звичайних фуражних посівах. Це призводить до раннього вилягання травостоя і зменшення кількості бобів, що зав'язалися.

Головна увага при відході за посівами насінної люцерни має бути спрямована на формування здорових невилягаючих рослин і створення сприятливих умов для цвітіння і плодоутворення. Основними заходами по догляду за посівами являються післяпосівне прикочування, руйнування грунтової кірки, боротьба з бур'янами, шкідниками і хворобами.

Залежно від терміну і способу посіву відхід за люцерною має свої особливості. На широкорядних беспокровных посівах бур'яни знищують застосуванням гербіцидів до посіву, по сходах і за допомогою міжрядних обробок.

Якщо люцерна в рік посіву не використовується на насіння, її скошують на зелений корм, при цьому останній укіс потрібно проводити за місяць до настання стійкого похолодання.

Важливе значення в підвищенні насінної продуктивності люцерни має запилення посівів. Загальновизнаними переносниками пилку вважаються самотні дикі бджоли, джмелі. У зв'язку з цим для залучення диких обпилювачів і збільшення їх чисельності насінні посіви люцерни слід закладати ближче до балок, покладів, перелісків, які є постійним місцем життя диких поодиноких бджіл.

Вдосконалення технології виробництва насіння люцерни дозволяє підвищити врожайність насіння цієї культури.

Потенціал насіннєвої продуктивності люцерни сягає 10 — 12 ц/га і навіть більше. Нині реальна врожайність 3 — 4 до 6 ц/га. Основна складові цієї технології:

• мала норма висіву насіння — 1,5 — 2 кг/га;

• широкорядний посів — 60-70 до 90 см;

• строки сівби: навесні — 3-тя декада квітня — перша декада

травня або в червні після озимих проміжних культур, відповідно під

покрив ранніх ярих кормосумішей і кукурудзи на зелений корм,

висіяних зниженими нормами висіву;

• безпокривна сівба з використання гербіцидів або підкошуванням;

• бджолозапилення переважно одиничними дикими бджолами

(наприклад, метахіла ротундата) та іншими комахами; для цього

посіви треба розміщувати поблизу природних угідь;

• фосфорне підживлення. Збирання на насіння пряме (вичісу

ванням) або роздільне з першого (недостатнє зволоження) або з другого укосу (достаток вологи, зрошення). Тоді перший укіс у фазі початку бутонізації;

• при дворічному використанні на насіння посіви не обробляють,

посіви 3 — 4-го років до цвітіння обробляють відповідними препара

тами. Особливої шкоди завдає люцернова совка;

• використання на насіння зріджених посівів 3 — 5 років, достатньо

навіть 8—12 кущів.

Список литературы:

1. Жаринов В. І. ,Клюй В. С. Люцерна. -К. :1990. -с. 121-143.

2. Губайдуллин Х. Г. ,Еникеев Р. С. Люцерна на корм и семена. М . : Россельхозиздат, 1982. -с. 24-28.

3. Голобородько С. П . Семеноводство люцерны . - К. :1989. -с. 66-69.

4. Маслинников М. Технология производства люцерни . М. :новые перспективные кормовые культуры ». – К. : 1991р. -с. 56-57

8. Жаринов В. И « Система мероприятий по сохранению и увеличению опылителей семенных посевов люцерны» 1980

9. Жаринов В. И , Л. С . Гасаненко, І. Ф. Малець « Як одержати високий врожай насіння люцерни»

13. Новицький Г. І. Особливості запилення насіннєвих травостоїв люцерни в залежності від сорту і способу посіву //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1998. - Вип. 5 (частина 2). - с. - 21-22.

14. Салатенко Є. В. , Гетало Л. В. , Новицький Г. І. Екологічні основи ведення насінництва люцерни //Перспектива: Збірник статей та повідомлень Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 1999. -с. -29.

16. Черенков А. В. , Кулик И. И. , Акименко В. С. Интенсивная технология производства семян люцерны//Запорожский ЦНТИ. -1987. -с . 4

17. Бабич А. А. , Ливенский А. И. , Черенков А. В. , Кулик И. И. Основные приемы повышения семенной продуктивности люцерны в условиях центральной Степи УССР//Корма и кормопроизводство. -1984. -№18. -с. 3-7.

18. Коренев Г. В. та інші. Рослинництво з основами селекції та насінництва. М. : Колос, 1983. -с. 88-98

19. Кириченко В. П. та інші. Довідник по інтенсивному польоводству півдня України. К. : Урожай, 1994. -с. 177-179

20. Жатов О. Г. та інші. Рослинництво з основами програмування урожаю. Урожай, 1995. -с. 200-210

21. Городній Н. Г. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття для вузів. К. : Вища школа, 1981. -с. 123-127

22. Воробйов С. А. Агрономічні основи спеціалізації сівозмін. М. : Агропромвидав, 1987. -с. 89-93

23. Бугай С. М. Рослинництво. К. : Вища школа, 1978.

24. « Новини агротехніки » // Виробничо-практичний журнал . – К. : ДП « Такі справи » , 2004. – № 5. , с. - 22 – 23

25. « Зерно » // журнал. – К. : ВБ « Зерно » , 2007 р. , № 2 . – с 74 – 76.

26. Вавілов Т. Т. , Гриценко В. В. , Кузнєцов В. С. , Практикум по рослинництву . – К. : « Просвіта » . 2000р. – с. 21

27. Утеуш Ю. А. , Лобас М. Г. « Кормові ресурси флори України ». – К. : 1997р. -с. 65

28. Новицький Г. І. Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення південного Степу України. – Рукопис.

29. Салатенко Є. В. , Гетало Л. В. , Новицький Г. І. Екологічні основи ведення насінництва люцерни //Перспектива: Збірник статей та повідомлень Херсонського державного аграрного університету. - Херсон: Айлант, 1999. -с. -29.

30. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / За ред. Д. Мельничука, Дж. Хофман, М. Городнього. - К. : Арістей, 2004. - с. 452-469.

31. Плішко A. A. , Майстренко М. Г. Охорона сільськогосподарських угідь від забруднення. - К. : Урожай, 1985. – с. 160 .

32. ГанцзюкМ. П. Оснони охорони праці. - К. : Каравела, 2004. -с. 90-97

33. Беляков Г. И. Практикум по охране труда. - М. : Колос, 1999.

34. Байдик Г. В. , Білецький Є. М. , Білик М. О. та ін. Сільськогосподарська ентомологія. - К: Вища освіта, 2005, -с. 511.

35. Бабич Л. О. , Бондарев В. Т. , Черниш М. О. Довідковий матеріал з механізації в рослинництві. - Херсон: РВВ "Колос", 2007. -с. 56-60

36. Авраменко B. C. , Артюшенко В. В. Система ведення сільського господарства Херсонської області. 4. 1. Землеробство. -Херсон, 2004. -с. 77

37. Фирсов И. П. , Соловьев А. М. , Трифонова М. Ф. , «Технология растениеводства», 2004 г. -с. 95-99

38. Н. А. Корлякова «Агрономия с основами ботаники», 1980 г. -с. 98

39. Г. В. Коренев, Г. Г. Гатаулина, А. И. Зинченко «Интенсивные технологии возделывания с/х культур», 1988 г. -с200-203

40. Г. С. Посыпанов, В. Е. Долгодворов, Б. Х. Жеруков «Растениеводство», 2006 г

41. Зінченко Б. С. Багаторічні бобові трави. -К. :Урожай, 1985. -с. 240

42. Смирнов В. А. ,Ковальчук Г. Н. Биоклиматология бобовых и злаковых трав. -Л. :Гидрометеоиздат, 1981. -126с.

43. Рекомендации по защите семенников люцерны от вредителей при широкорядном способе возделывания. -К. :Урожай, 1988. -92с.

Бесплатные работы:

Рекомендованные документы: