• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Теоретичні основи управління міжнародними перевезеннями

Предмет:Экономика
Тип:Дипломная/Магистерская
Объем, листов:134
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:перевезень, перевезення, україни, підприємства, «транспеле», тов, міжнародних, від, вантажів, тис, транспортних, товарів, послуг, ринку, транспорту
Процент оригинальности:
99 %
Цена:1500 руб.
Содержание:

ВСТУП9

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ11

1. 1 Стан та перспективи розвитку транспортної галузі України11

1. 2 Теоретико-методологічні основи управління перевезеннями19

1. 3 Конкурентоспроможність автотранспортних підприємств України на міжнародному ринку27

Висновки до розділу 137

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ТРАНСПЕЛЕ»39

2. 1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Транспеле»39

2. 2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ТОВ «Транспеле»59

2. 3 Аналіз стану управління міжнародними перевезеннями підприємства ТОВ «Транспеле»65

Висновки до розділу 271

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ

«ТРАНСПЕЛЕ»72

3. 1 Оцінка конкурентоспроможності ТОВ «Транспеле» на ринку транспортних послуг72

3. 2 Розробка шляхів ефективного управління на ринку міжнародних перевезень

ТОВ «Транспеле»78

3. 3 Оцінка ефективності запропонованих заходів управління міжнародними перевезеннями ТОВ «Транспеле»88

Висновки до розділу 394

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ТРАНСПЕЛЕ»96

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 104

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 107

ДОДАТКИ 113

Вступление:

На сьогоднішній день міжнародні автомобільні перевезення є найперспективнішим напрямом в бізнесі. В 2010 році перевізниками було виконано 465,6 тисячі поїздок в 38 країн - це на 30 відсотків більше, ніж в 2008 році. В найближчій перспективі збільшення кількості поїздок може скласти 2 - 3 відсотки в рік. В даний час в цій сфері працюють 14,804 перевізників різних форм власності. За оцінками розробників, реалізація нової програми з розвитку міжнародних автомобільних перевезень вантажів - з 543, 4 до 668,4 мільйона доларів США.

Експорт послуг в 2010 р. досяг 1315,8 млн. USD, збільшився в порівнянні з 2001г. на 210 млн. USD. Його основу за традицією склали послуги з перевезення вантажів для нерезидентів 597,2 млн. USD (45,4% від загального об'єму експорту). Зростання експортних вантажоперевезень у розмірі 15,5% на 30,2% був забезпечено збільшенням послуг автотранспорту. Багато в чому цьому сприяла митна політика, що припускає пільговий режим для ввезення за договорами лізингу автомобілів для міжнародних перевезень. Це дозволило національним перевізникам за останні три роки на 60% відновити свій пересувний склад, машинами, відповідними європейським екологічним стандартам. Стримуючим чинником більш інтенсивного розвитку автомобільних вантажоперевезень для третіх країн є політика держав, захищаючих своїх автоперевізників за допомогою надання квот для іноземних транспортних компаній.

Слід зазначити, що все зростання експорту вантажоперевезень припало на країни зовні СНД, не дивлячись на те, що основним торговим партнером України є Росія. Причина цього — транспортне обслуговування російського імпорту з європейських країн.

Актуальність дослідження обумовлена тим, що головне завдання системи надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом є підвищення ефективності її функціонування за рахунок подальшої оптимізації її структури, широкого застосування сучасних організаційних форм і технологій, удосконалення правових норм і підвищення ролі керівних органів системи, які повніше відповідатимуть вимогам ринку послуг.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ управління міжнародними перевезеннями та розробка заходів щодо вдосконалення управління ТОВ «Транспеле».

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

визначення теоретичних основ управління міжнародними перевезеннями;

аналіз діяльності підприємства ТОВ «Транспеле»;

розробка заходів щодо вдосконалення управління міжнародними перевезеннями підприємства ТОВ «Транспеле»;

визначення заходів організації охорони праці на підприємстві ТОВ «Транспеле»;

оцінка ефективності запропонованих заходів.

Предмет дослідження – засоби та методи управління міжнародними перевезеннями.

Об’єктом дослідження є стан та перспективи розвитку транспортної галузі України.

В роботі були використані аналітичні, статистичні та економіко - математичні методи дослідження.

Теоретичною базою дослідження є статистично-економічні матеріали автотранспортного підприємства ТОВ «Транспеле» та літературні джерела.

Заключение:

Обрана мною тема є актуальною, тому що через відсутність зваженої державної політики в галузі і на регіональному рівні, відбулося перенасичення ринку вантажних автоперевезень.

Протягом останніх семи років спостерігається динаміка скорочення міжнародних рейсів українських перевізників. За даними Асоціації міжнародних автоперевізників України з 2007 по 2010 рік частина перевезень до України і у зворотному напрямі скоротилася з 48,7% до 42,7%.

В Україні з 22 тис. автомобілів, що працюють на міжнародних вантажних перевезеннях, 25-30% не відповідають екологічним нормам ЄС. Близько 40-50% багатотоннажних машин українських компаній відносяться до класу ЄВРО-2. Автомобілів, відповідних всім вимогам ЄС, в парку українських перевізників не більше 30%.

Відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Транспеле», можна зробити наступні висновки.

У 2010 році підприємство переходить із кризового стану до абсолютної фінансової стійкості, за рахунок збільшення власних коштів та зменшення запасів.

Плинність кадрів зменшується у 2010 році в порівнянні з попередніми роками, за рахунок покращення умов праці та підвищенню оплати.

Коефіцієнт платоспроможності має тенденцію до зростання, у 2010р. він склав 1,907, це свідчить про те, що фінансовий стан підприємства може покращитись за рахунок виконання плану робіт та використанню оборотних коштів.

Показник рентабельності власного капіталу має позитивне значення для підприємства, зокрема тому, що воно функціонує на залученому капіталі і ця рентабельність має тенденцію до зростання. У 2010р. рентабельність власного капіталу склала 26,68 % в порівнянні з 2008р. , де цей показник був на рівні 16,97 %.

Що ж стосується сильних та слабких сторін підприємства, то можна сказати, що за рахунок високої конкуренції, «Транспеле» має більше слабких сторін ніж сильних.

Але завдяки покращенню умов праці, зменшенню плинності кадрів, купівлі нового транспортного складу та авторемонтного обладнання, залученні інвесторів можна покращити конкурентоспроможність підприємства.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон‘юнктура.

Таким чином, важливою задачею організації перевезень є вибір АТЗ, що повно відповідають умовам і забезпечуючи найбільшу ефективність їх використовування

У результаті можна сказати, що автомобільний транспорт має найвищі експлуатаційні витрати, проте витрати на зміст постійних пристроїв порівняно невеликі, що забезпечує цьому виду транспорту достатньо високу конкурентоспроможність при перевезеннях на короткі відстані. Також основними недоліками автомобільного транспорту є: потреба в рідкому світлому паливі (найдорожчому), великі трудовитрати на перевезення. А достоїнствами цього виду транспорту є: мобільність, можливість проводити вантаження-розвантаження практично в будь-якому місці. Автомобілі не вимагають складних вантажних і розвантажувальних пристроїв. Легко пристосовуються до дорожніх і кліматичних умов. Доставка без проміжних перевантажень і безпосередньо з складу відправника до складу одержувача.

З метою отримання додаткових фінансових коштів підприємству можна рекомендувати здачу в оренду вільних ангарних площ під складські та ремонтні приміщення. Для усунення наявних недоліків в роботі автотранспортного підприємства необхідно використовувати системний підхід в управлінні діяльністю ТОВ «Транспеле», що дозволить поліпшити економічні показники виробничо-господарської діяльності, оновити автопарк, підвищити якість послуг, що надаються.

Для того щоб удосконалити транспортно-експедиційне обслуговування ТОВ «Транспеле» треба:

аналіз кон'юнктури ринків транспортних послуг;

розрахунок транспортних витрат з урахуванням базисних умов;

складати маршрут перевезень і схему з вказівкою небезпечних ділянок;

розробляти графіки руху – на основі визначення оптимальних значень швидкостей руху автотранспорту на маршруті і окремих ділянках між зупинними пунктами, з урахуванням дотримання режимів праці і відпочинку водіїв, що регламентуються діючими нормативними документами;

організувати контроль над дотриманням графіків (розкладів) руху, норм місткості автотранспорту, маршрутів руху;

складати інструктаж водіїв транспортних засобів: про особливості маршруту; о забезпеченості безпеки руху; о правилах перевезення окремих видів вантажів;

перепланувати транспортні та ремонтні ділянки;

контролювати дотримання норм витрачання ПММ з боку планово-економічного відділу;

використовувати аналітично-розрахункового методу нормування для визначення норм витрачання ПММ.

Список литературы:

1. Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.

2. Митний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 38-39, ст. 288.

3. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40. – Ст. 356.

4. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05. 04. 2001 р. № 2344-ІІІ.

5. Закон України "Про дорожній рух" від 30. 06. 93 N 3353-12.

6. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про страхування" ” від 4 жовтня 2001 р. N 2745-III

7. Закон України «Про функціонування єдиної транспортної системи України» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 52, ст. 318 )

8. Закон України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст. 446) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 642/97-ВР від 18. 11. 97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36 N 650/97-ВР від 19. 11. 97, ВВР, 1998, N 11-12, ст. 41 N 507-XIV (507-14) від 17. 03. 99, ВВР, 1999, N 18, ст. 138).

9. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні ” від 7 груд. 2000 р. № 2134-ІІІ // Уряд. кур’єр. - 2001. - 5 січ. - С. 4.

10. Закон України «Про охорону праці» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 49, ст. 668 )

11. Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року N 57-V.

12. Закон України «Про правонаступництво України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 46, ст. 617 ).

13. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-III. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст. 299. В редакції Закону N 546-IV від 20. 02. 2003

14. Положення про Державну адміністрацію автомобільного транспорту N 771 (Офіційний вісник України, 2008 р. , N 68, ст. 2262, N 92, ст. 3051)

15. Постанова «Про Правила дорожнього руху» затверджена Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.

16. Постанова № 444 – «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів, які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995р.

17. Статут автомобільного транспорту УРСР : Затверджений Постановою Ради міністрів УРСР від 27 червня 1969 р. № 401 // ЗП УРСР – 1969. - № 7. - Ст. 88.

18. Статут залізниць України ( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-8/537 від 19. 05. 2003 ).

19. Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР. Затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955 р. № 1801.

20. Мінтранс України «Про порядок оформлення і видачі «дозволів» від 29. 12. 2001р.

21. Протокол к Конвенции о договоре международной дорожной перевозки грузов (КДПГ), Женева, 5 июля 1978 года.

22. Кодекс Торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст. 349 ).

23. Повітряний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 25, ст. 274 ).

24. Наказ Держпідприємництва та Мінтрансу України „Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом” від 16. 01. 2001 р. №6/18. Зареєстровані в Мін'юсті України 29. 01. 2001 р. за №83/5274.

25. Александров-Дольник М. К. , Лучанский Ф. М. Грузовые перевозки разными видами транспорта. (Правовые вопросы). - М. : Юридлит. , 1971. - 309 с.

26. Асоціація Міжнародних Автомобільних Перевізників України. Режим доступу: http://www. asmap. org. ua

27. Афанасьев Л. Л. і ін. «Єдина транспортна система і автомобільні перевезення». Підручник для студентів вузів. М. : Транспорт, 2007. 333 з.

28. Батищев И. И. «Організація і механізація погрузо-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті». Підручник. 6 - е изд. , перераб. і доп. М. : Транспорт, 2001. 367 з.

29. Ванчукевич В. Ф. і ін. «Вантажні автомобільні перевезення». Навчальний посібник. Мн. : Виш. Шк. , 1998. - 272 з.

30. “Везе тому, хто везе” журналу “Бізнес” №11 (478), 18 березня 2007 року.

31. Гандзюк М. П. та ін. Основи охорони праці: Підручник для студ. вищих навч. закладів / М. П. Гандзюк. , С. П. Желібо, М. О. Халімовський. К. : Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2003. – 408 с.

32. Геверик Є. О. Охорона праці. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. / Є. О. Чеверик. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

33. Гіжевський В. К. , Мілашевич А. В. Прав, регулювання трансп. системою України. К. , 2000; Трансп. право України. К. , 2002.

34. Голиков А. П. Вступ до економічної та соціальної географії. – К. ,: Либідь, 1999 – 320 с.

35. Господарське право: Практикум. //За заг. ред. В. С. Щербини. - К. Юрінком, 2001.

36. Грибан В. Г. Охорона праці: Навч. посібн. для студ. вищих навч. зал. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 280 с.

37. Григор’єв Г. С. Суть ринку автотранспортних послуг в сучасних умовах господарювання // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. - К. , 1998. - Вип. 3. - С. 207-212.

38. Державний комітет статистики http://www. ukrstat. gov. ua

39. Договори у господарській діяльності: практичний посібник О. М. Роїна. – 3-тє вид. , доп. К. : 2009 – 800 с

40. Доронцов С. І. Україна: прогноз розвитку продуктивних сил. – К. , 1999 – 206 с.

41. Екологічний та автомобільний транспорт: Навч. Посіб. / Ю. Ф. Гутаревич, Д. В. Зеркалов, А. Г. Говорун та ін. - К: Арістей, 2006. - 292с.

42. Економічні райони України: Посібник / Горленко І. О. , Тарангул Л. Л. – К. , 1999. – 205 с.

43. Зайцев Е. И. Все для перевозок грузов. - СПб. : Закон и бизнес, 1998 - 94с.

44. Короткий автомобільний довідник НІЇАТ. – М. : Транспорт, 1999. 290 с.

45. Ламбен Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с фр. — СПб. : Наука, 1996.

46. Левковець П. Р. , Марунич В. С. Міжнародні перевезення і транспортне право: Навчальний посібник. – 3-є видання, виправлене та доповнене. – К. : Арістей, 2005. – 292 с.

47. Маркетинг промышленных товаров. Пер. с англ. Общ. ред. и послесл. В. И. Седова. - М. : Прогресс, 1998.

48. Международные автомобильные перевозки. Ч. I. Организационные и правовые аспекты: Учеб. пособие / Под ред. Ю. С. Сухина, В. С. Лукинского. - СПб. : СПбГИЭА, 2000. - 170 с.

49. Международные перевозки грузов: нормативная база. - М. , 1996.

50. Мережко А. А. Lex mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. - К. , 1999. .

51. Мескон М. Х. , Альберт М. Основы менеджмента. – М: «Высшая школа», 1988.

52. Мирошниченко Л. , Сапрыкин Л. , Михайленко Е. ,Автомобильные перевозки: организация и учет. 8-е изд. Х. : Фактор, 2009 – 688 с.

53. Основи митного права України. Посібник / За ред. Коваленко Р. М. – К. , 2002. .

54. Неруш Ю. М. Логистіка. М. : ЮНІТІ-ДАНА, 2004

55. Новиков Д. С. Транспорт в международных экономических отношениях. - М. , 1984.

56. Основные требования по охране труда и технике безопасности для водителей и работников авторемонтных предприятий. М. : АСМАП, 1995

57. Охорона праці в Україні. Нормативна база (4-е вид. , змін. і доп. ) / Роїна О. М. – К. : КНТ, 2008. – 544 с.

58. Плушников К. И. Транспортно-экспедиторские операции. - М. , 1997.

59. Полонська Л. О. , асило О. О. Оптимізація системи управління підприємством / Торгівля і ринок України: Тем. збірн. — Донецьк: Дон ДУЕТ, 2000. — Вип. 10. — Т. 2.

60. Полонська Л. О. , Гасило О. О. Оптимізація системи управління підприємством / Торгівля і ринок України: Тем. збірн. — Донецьк: Дон ДУЕТ, 2005. — Вип. 10. — Т. 2.

61. Попов С. А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организаций". Модуль 4. — М. : ИНФРА-М, 2006.

62. Портер М. Междуннародная концепция: Пер. с англ. — М. : Международные отношения, 1993.

63. Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі: НПАОП 52. 0-1. 01-96. – К. : Основа, 1999. – 256 с.

64. Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі: ДНАОП 7. 1. 00-1. 03-96. – К. : Основа, 1996. – 342 с.

65. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації: Підручник. Під ред. А. О. Старостіной. - К. : “Іван Федоров”, 1997.

66. Розміщення продуктивних сил України. Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін. К. : Вища школа, 2003. – 375 с.

67. Саркисов С. В. Транспорт и его использование в условиях рынка. - М. , 1993. 68. Сергєєв. В. И. Логистика в бізнесі. М: ИНФРА-М,2001.

69. Силкин А. А. «Вантажні і пасажирські автомобільні перевезення». Допомога по курс. і диплом. проектуванню. – М. : Транспорт, 1999. 256 с.

70. Смехов А. А. «Основи транспортної логістики». Підручник для вузів. – М. : Транспорт, 1998. 197 з.

71. Томпсон А. А. , Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Пер. с англ. — М. : Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998.

72. Тренев В. Н. и др. Реформирование и структуризация предприятий. Методика и опыт. — М. : ПРИОР, 1998.

73. Условия международных перевозок. - К. , 2007.

74. Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс». Режим доступу: http://www. uaservice. com. ua

75. Фединяк Г. С. , Фединяк Л. С. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — 2-е вид, допов. — К. , Юрінком Інтер, 2000. — 416 с.

76. Финансовый менеджмент. Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. – М. : Перспектива, 1999.

77. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. М. В. Романовского – СПб: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2000. – 528 с.

78. Харів П. С. , Бойчик І. М, Хопчан М. І. , Піча Ю. В. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене. – К. : “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”, 2001. – 298 с.

79. Харитонов Е. О. Правове регулювання перевезень в Україні, К. : Право, 2006 г. - 560 с

80. Ходош М. С. «Вантажні автомобільні перевезення». 4-е изд. , перераб. і доп. М. : Транспорт, 1998. - 208 с.

81. Хорн Дж. В. Основи управління фінансами. - М: Фінанси і статистика, 1999.

82. Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнецової. - К. Юрінком, 2001.

83. Шевцова В. О системе профессионального отбора работающих // Охрана труда - №12,1998.

84. Ярошевська В. М. та ін. Охорона праці в галузі: Навч. посібн. / В. Н. Ярошевська, В. Й. Чабан. – К. : ВД “Професіонал”, 2004. – 228 с.

Бесплатные работы:

Готовые работы:

Рекомендованные документы: