• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Передумови виникнення, закономірності та наслідки хвилювання вод Світового океану

Предмет:География
Тип:Курсовая
Объем, листов:42
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:хвилі, припливи, хвиль, місяця, води, припливів, від, рівня, вітру, хвилювання, вод, поверхні, сили, або, час
Процент оригинальности:
85 %
Цена:400 руб.
Содержание:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХВИЛЮВАННЯ В ОКЕАНІ

1. 1. Загальні відомості про хвилювання в океані

1. 1. 1. Хвилювання. Елементи морської хвилі

1. 1. 2. Класифікація хвиль

1. 1. 3. Бал сили (ступеня) вітрового хвилювання

1. 2. Виникнення, розвиток і затухання хвиль

РОЗДІЛ 2. ПРИПЛИВНІ ХВИЛІ В ОКЕАНІ

2. 1. Загальна характеристика припливів

2. 1. 1. Поняття про припливи

2. 1. 2. Основні елементи та терміни

2. 1. 3. Класифікація припливів

2. 2. Нерівності припливів

2. 3. Основні теорії припливів

2. 3. 1. Статична теорія припливів

2. 3. 2. Динамічна теорія припливів

2. 3. 3. «Каналова» теорія Ері.

РОЗДІЛ 3. НАСЛІДКИ ХВИЛЮВАННЯ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступление:

Як і весь Всесвіт, океан ніколи не залишається в спокої. В усі часи він притягував і лякав людей. Цьому сприяли крах, загибель екіпажів, судів. Морські катастрофи не таке вже й часте явище, але на великих кораблях сконцентровано таку кількість людей, техніки і вантажів, що це відразу стає сенсацією для роззяв і лихом для небайдужих. Океанські шторми, цунамі, бурі приносять чималої шкоди людям. Не існує морів і океанів, де не було б хвиль та припливів. А разом з вітрами вони приносять великі руйнування. Так, у січні 1953 року високий приплив, штормові хвилі і вітер, швидкість якого досягала 185 кілометрів на годину, підняли рівень Північного моря на 3 метри вище звичайного. У Великобританії це викликало сильну повінь, а у Нідерландах виявилося затоплено 4,3 відсотка всієї площі країни, було зруйновано і пошкоджено водою 30 тисяч будинків, загинуло 1800 чоловік.

По відношенню до людини хвилі поки грають тільки негативну роль. Вони ускладнюють і роблять небезпечними мореплавання, руйнують береги і портові споруди. До теперішнього часу всі спроби використовувати енергію хвиль не виходили за межі експериментів. Якщо будуть знайдені способи концентрувати розсіяну енергію хвиль, людство опанує новим невичерпним джерелом енергії.

Як бачимо, руйнівна робота води, розпочавшись багато сотень мільйонів років тому, триває й понині. Тому це питання залишається особливо актуальним і сьогодні.

Вітрове хвилювання значно впливає на роботу таких галузей народного господарства, як морський транспорт, рибна промисловість, гідротехнічне будівництво, на інші види виробничої та наукової діяльності людини на морі.

Колосальні енергетичні потужності океанів та морів являють собою дуже велику природну цінність для людини.

З давніх часів інженерно-технічну думку людини привабила ідея практичного використання колосальних запасів хвильової енергії океану. Однак це дуже складне завдання, і в масштабах великої енергетики вона ще далека до вирішення.

На сучасному рівні науково-технічного розвитку, а тим більше у перспективі, увага до проблеми оволодіння енергією морських хвиль, без сумніву, дозволить зробити її важливою складовою енергетичного потенціалу морських країн.

Мета дослідження: Виявити причини виникнення, закономірності і наслідки хвилювання вод Світового океану.

Завданням дослідження є:

•Виявити причини виникнення хвилювання вод Світового океану

•Виявити закономірності хвилювання вод Світового океану

•Проаналізувати наслідки хвилювання вод Світового океану

Об’єктом дослідження є Світовий океан.

Предметом дослідження є передумови виникнення, закономірності та наслідки хвилювання вод Світового океану.

Гіпотеза дослідження:

Теоретико-методологічною основою роботи є сучасні парадигми географії – геокомпонентна, герсистемна, причинно-наслідкова, систематична, модельна, які дозволяють всебічно розглянути об’єкт дослідження – Світовий океан.

Основними методами дослідження при виконанні курсової роботи були: аналіз друкованої літератури та джерел, картографічний аналіз, описовий метод, метод моделювання та прогнозування.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Заключение:

Повна розрахункова формула Лапласа дає непогані результати при передобчислюванні правильних напівдобових припливів. Лаплас застосовував свою формулу для обчислення припливів в Бресті, а також для визначення відношення приливоутворюючих сил Місяця і Сонця. Оскільки припливи в Бресті мають напівдобовий характер, то Лаплас за малістю добових хвиль зовсім знехтував ними. У більшості портів подібне спрощення не може бути зроблено, оскільки добові хвилі складають помітну величину.

Взагалі для інших типів припливів, крім правильних напівдобових, розрахунки за цією формулою виявляються незадовільними, оскільки складні коливання рівня не можуть бути представлені сумою тільки шести правильних косінусоїд. Крім того, формула Лапласа незручна для практичного розрахунку, тому що в неї не входить середній сонячний час, що викликає необхідність попередньо розраховувати на заданий момент часу цілий ряд допоміжних величин: відміна, часовий кут, відстань від центру Землі до центрів Місяця і Сонця.

Тому формула, виведена Лапласом, не отримала практичного застосування.

Однак його принцип вирішення задачі був використаний в методі гармонійного аналізу.

Висновки динамічної теорії Лапласа розвивав Ері, досліджуючи поширення припливів у вузьких каналах. Дослідження Ері (1845) отримали назву каналових теорій припливів. Відповідно постановки завдання отримані Ері результати дійсно характеризують припливи в районах, які близькі до каналів. Для пояснення припливів в океанах висновки каналових теорії незастосовні.

Поліпшення в теорію Лапласа вніс Хоф, який при своїх дослідженнях враховував вплив відхиляючої сили обертання Землі (сили Коріоліса) і

виникаючи вільні хвилі. У цій теорії, так само як і в теорії Лапласа, приймається, що океан покриває всю Землю. Висновки теорії показують, що вирішальний вплив на величину припливу має період вільних коливань водної товщі, обумовлений глибиною моря і впливом обертання Землі.

Результатом досліджень Хофа, Гольдсбоу і Дудсона стали відомості про

динамічні підвищення припливів різних періодів по відношенню до висоти статичних припливів.

Каналова теорія Ері (1845), що розглядала рух припливної хвилі в каналах постійного перетину, по-різному орієнтованих щодо географічної системи координат, дозволила встановити, що: в каналах, орієнтованих по паралелях, утворюються поступальні хвилі, а в меридіональних каналах - стоячі хвилі.

Список литературы:

Бесплатные работы:

Готовые работы: