• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Дослідження історіографічне вивчення розвитку міста Гайсин

Предмет:История
Тип:Курсовая
Объем, листов:32
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:року, році, міста, було, гайсин, гайсині, його, гайсина, був, від, війни, місті, району, місто, області
Процент оригинальности:
64 %
Цена:300 руб.
Содержание:

Розділ 1 Історія міста від заснування до 1917 року

Розділ 2 Історія міста від ХХ століття і до сьогодення

Розділ 3 Видатні постатті Гайсинщини

Вступление:

Актуальність теми визначається тим, що на даному етапі розвитку міста Гайсин, його історія не повністю досліджена та розкрита. Хоча дослідження що до історії міста велися і ведуться протягом багатьох років не тільки місцевими істориками, а й жителями міста. Місто Гайсин було досліджене не тільки сучасниками, а й відомими нам літературними діячами. Так місто було спочатку єврейським містечком, яке не одноразово згадується у творах Шолом-Алейхума. Багато документів знаходиться не тільки в архівах Вінницької області та України а й сусідніх країнах, які нами ще не опрацьовані.

Об’єкт дослідженн розвиток та становлення міста Гайсина.

Предмет дослідження історіографічне вивчення розвитку міста Гайсин.

Мета курсової роботи дослідити історію міста від заснування і до кінця радянського періоду, становище міста на сьогодні.

Завдання: поетапно дослідити політичне, економічне та соціальне становище міста у даний період.

Тереторіальні межі дослідження охоплюють тереторію міста Гайсин.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період від дати заснування міста і до сьогодення.

Питання пов’язані з темою роботи найкраще висвітлені у статтях Анатолія Бортняка[3], працях відомого краєзнавця Івана Карповича Фурдика[4], також багато уваги приділив даному питанню професор Олекса Піддубняк[5].

Однак в книзі з історичною картою відомого історика Нікандра Васильовича[6], що вийшла в Києві в 1884 році, про існування населенного пункту Соболівки ще не згадується. А от в книзі Олександра Яблоновського[7], що вийшла у Варшаві в 1897 році польською мовою, на сторінці 236 наряду з іншими населеними пунктами Соболівка була з позначкою: 1629 рік,тобто рік її заснування і входила до Брацлавськог7о повіту, відносилась до другого класу, тобто було від 250 до 500 будинків, Соболівка була власністю волинських магнатів Збаразьких. Соболівка вже в 1629 році згадується як укріплене містечко. Поселення Соболівка позначене на карті України Боплана[8] ще в середині ХVII-го століття.

Теоритична і практична цінність даної курсової роботи полягає в тому, що зібраний матеріал може бути використаний у подальшому дослідженні села Соболівка, а також дослідження історії прилеглих до нього сіл та міст.

Структура роботи – курсова робота складаєтья із вступу, 3-х розділів, висновків та додатків.

В першому розділі розповідається про заснування і розвиток села до 1917 року, в другому – детальніше розповідається радянський період та доля жителів села. Третій розділ присвячений видатним постаттям Соболівки та їх роль в культурі України.

Заключение:

Отже, в курсовій роботі було поетапно досліджено політичне, економічне, соціальне становище міста від заснування до кінця радянського періоду, а також описано життєвий шлях відомих вихідців міста.

Звертаємось до сивої давнини. До цих пір жителі Соболівки знаходять кремінні знаряддя камяного віку, а це значить, що більше двох мільйонів років тому люди заселяли нашу місцевість ще в часи палеоліту. Знайдені знаряддя праці зберігаються в місцевому музеї історії нашого села. Між іншим у приміщенні ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів розташований музей бойової слави, в якому знаходяться експонати часів Великої Вітчизняної війни та війни в Авганістані.

Скарбницею мудрості і життя для Соболівки є її працьовиті, талановиті люди. Справжнім скарбом світової літератури є наша землячка Г. М. Журба. Народилася Галина Маврикіївна Журба (дівоче прізвище- Домбровська), в далекому 1888 році, на хуторі Олександрія, полька за походженням, яка захопилася українознавством. В Соболівці, майбутня письменниця одержала домашню освіту, звідси пролягла її дорога в літеретуру. Батько її був управителем панського маєтку і родина її була заможною. Але це не було на заваді спілкуватись дівчинці з бідними сім'ями, пізнавати їхнє життя. Оточення впливало на виховання Галини Журби. Глибока обізнаність з тодішнім життям соболівчан проявляється в тому, що її творчість розпочинається саме з сільської тематики. її знаменита автобіографічна розповідь « Далекий світ» знайомить нас з хутором Олександрія поблизу Соболівки:: «. . . Наш дім стояв на узліссі. Ліс обгортав його з усіх боків, застіняв перед світом.

Поземний, гонтою критий, з широким ґанком на чотирьох кольонах, дім мав простодушно-непретенсійний вигляд. Подвійно широкими вікнами замріяно дивився на травник та браму і далі, геть, в димну далечінь, де на овиді синіла Зятьківецька дубина. Довкола шумів ліс тихим, рівномірним шумом; інколи дужче, коли розповідав епос давноминулих днів; часом тихіше, впадаючи в ліричний романтизм доби, що саме кінчалось. . . » Велика літеретурна спадщина поетеси, нашої землячки – Галини Журби повернулася на рідну подільську землю через 100 років від дня її народження.

Невтомний ентузіаст - краєзнавець Іван Карпович Фурдик, який вже багато років збирає Історичні матеріали про минуле свого рідного села. Частину з них він використав при написанні історичного нарису «Соболівка», надрукованого в 26 - томному науковому виданні, яке видавалося Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії. Один із томів «Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» вийшов з друк у 1912 році, в якому і надруковано історичний нарис «Соболівка». З того часу зібрано багато нових цікавих історичних матеріалів із друкованих джерел, архівів про Соболівку, які І. К. Фурдик пропонує редакції публікувати на сторінках районної газети «Вісті Тепличчини».

Соболівська земля подарувала світові не один десяток видатних людей, які стали на найвищий ступінь визнання. Серед них Герої Соціалістичної Праці: колишній директор цукрокомбінату М. П. Черкасова,свинарка М. П. Бабенко: професор, доктор фізико-математичних наук Г. Є. Грабчак: генерал-майор О. С. Венгер: поетеса Тетяна Яковенко та багато інших.

Я дуже пишаюся тим, що народився в такому мальовничому куточку нашої рідної країни, як село Соболівка. Але прикро констатувати той факт, що через 132 роки завод припинив своє існування. Пусткою віє з території комбінату. Більше 450 робітників та технічних працівників залишилися без місця роботи. . . Не діють на даний час і МТС, будинок побуту, кирпічний завод, міні-завод по переробці молока, перевалочна база, нафтобаза. Вітер гуляє в короварниках і в свинарниках колишнього колгоспу «Росія». Цілими родинами покидають своє рідне гніздечко жителі села, в пошуках кращої долі. Але я всеодно люблю своє село, даже таким яке воно є на даний час, в надії на те що наш народний Президент зробить усе можливе, щоб наш край знову процвітав і в усіх селах нашої квітучої неньки-України щебетали веселі дитячі голоса. І я дуже в це Вірю.

Державний архів Вінницької області. Ф. Д 286. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 2-5.

Список литературы:

1. Архив Юго-Заподной Росии. – С. -. Пб, 1880. – т. 2

2. Вінницький державний архів. Путівник. – Вінниця, 1960

3. Гульдман В. Населенные места Подольской губернии. – Каменем-Подольский, 1893

4. Гульдман В Подольская губернія. Опит географическо-статистического описания. –каменец-Подольський, 1889

5. Еврейская энциклопедия. – 1910. – т. 6

6. там же т. 12

7. Історія міст і сіл України,вінницька область

8. Кривко П. С. , Косенко П. Д. , тельман І. Г. Гайсин-Одеса. _ - 1977Отамановський В. Д. Вінниця в XIV – XVII ст. . – Вінниця

9. Подолія. Историческое описание. – С. -Пб. , 1891

10. Савчук Ю. Міська геральдика Поділля. – Вінниця, 1995