• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Колоніальна політика іспанських конкістадорів у Новому світі

Предмет:История
Тип:Курсовая
Объем, листов:39
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:було, від, були, але, вони, індіанців, іспанців, він, тому, іспанці, досить, був, конкістадорів, кортес, його
Процент оригинальности:
99 %
Цена:100 руб.
Содержание:

Вступ

Розділ 1. Передумови, причини та початок іспанських завоювань у Новому світі

Розділ 2. Завоювання Ернана Кортеса та Франциско Пісарро

Розділ 3. Характер діяльності іспанських конкістадорів у Новому світі

Висновки

Список використаних джерел і літератури

Вступление:

Перш ніж розпочати розгляд вищезгаданих питань, хотілося б сказати, що як і більшість людських феноменів, конкістадори були продуктом історичного розвитку. Це іспанські авантюристи, що досліджували й завоювали на початку XVI століття нові землі в ім’я Бога й заради власної вигоди. Вони мали за плечима сторіччя постійних боїв за звільнення рідного Піренейського півострова від вторгнення маврів. Це були загартовані війною люди, хрестоносці, які, змушуючи маврів відступати, засновували королівства й князівства в міру свого просування. В 1492 році був узятий останній оплот маврів. На початку XVI століття формується нова іспанська нація. Восьмисотлітній хрестовий похід закінчився, і іспанське лицарство, створене для сідла й меча й натхнене лютим релігійним запалом, раптово виявилося поза грою. Деякий вихід їхній енергії дали італійські війни, однак географічне положення Іспанії невблаганно вказувало на захід, у напрямку до Нового Світу, недавно відкритого Колумбом.

Люди, які завершили свою останню битву з маврами, перетворилися в лицарів удачі — інакше кажучи, піратів — і пішли за морськими бурлаками через море. Вони шукали нових невірних і залишили за собою настільки вражаючий слід жорстокості й героїзму, що йому не знайдеться рівних в історії європейських народів. Вони палали жагою золота й разом з тим відчували справжній релігійний порив.

Актуальність роботи полягає у тому, що досить багато документів, які розповідають нам про конкісту є політизованими та необ’єктивними. Нижче будуть розглянуті так звані "рожеві" та "чорні" легенди, які виникли у Іспанії та Новому Світі відповідно. Вони іноді ставлять такі питання, відповіді на які можна знайти лише на місцях досліджуваних подій. Тому досить важливо об’єктивно дослідити історію іспанських завоювань у Новому світі, використовуючи по можливості сучасні праці зарубіжних латиноамериканських авторів, тому що до щоденників сучасників тих подій потрібно ставитись досить критично, адже вони писалися тими самими конкістадорами, із відповідним ідеологічним підтекстом.

Об’єктом дослідження є іспанське завоювання Нового Світу. Предметом дослідження можна виділити саме характер діяльності конкістадорів, їхні методи, які вони використовували при досягненні своїх цілей.

Мета роботи – дослідити завоювання іспанцями Нового Світу.

Завдання дослідження. Можна виділити декілька головних завдань курсової роботи. Перш за все, потрібно детально з’ясувати, дослідити, яким чином іспанці змогли завоювати такі величезні простори, не маючи переваги над корінним населенням у воєнній силі. Також слід дослідити методи та форми завоювання конкістадорів, а також характер діяльності католицької церкви.

Методологічна основа дослідження. При написанні роботи будуть використовуватись наступні методи та принципи: історизму, науковості та комплексного підходу до вивчення проблеми іспанського завоювання Нового Світу; метод всебічного та об’єктивного опису і аналізу подій та явищ на основі науково-критичного вивчення джерел. Також будуть використані методи наукового аналізу та синтезу, порівняльний та проблемно-хронологічний методи.

Хронологічні рамки дослідження. Автор даної роботи буде досліджувати дану проблематику хронологічних рамках від 1492 року – дата офіційного відкриття Америки Колумбом, і до середини XVI століття, коли Новий Світ уже фактично був підкорений іспанцями.

Слід зробити історіографічний огляд джерел та літератури, які будуть використані при написанні курсової роботи.

Перш за все слід зазначити, що в українській та російській історіографії немає жодної фундаментальної, узагальнюючої праці яка б була присвячена іспанським завоюванням Америки. Існуючу літературу з даної проблематики, яка буде використана при написанні курсової, можна розділити на декілька груп:

1. Праці загального характеру, де міститься коротка інформація про конкісту. До таких можна віднести: всесвітню історію у 4-х томах, том другий, у якому є стисла інформація про іспанські завоювання; історію середніх віків, а також История Латинской Америки – Альперовича М. С. та Слёзкіна Л. Ю. У перелічених книгах міститься загальна історична канва подій, використовуючи їх, можна створити загальне уявлення про досліджувані події та створити фундамент для майбутнього дослідження.

2. Праці сучасників досліджуваних подій. До цієї групи джерел можна віднести роботи таких авторів, як Бартоломео де Лас Касаса, Берналя Діас дель Кастильйо та Дієго де Ланди. Автори наведених джерел були сучасниками тих чи інших подій, брали участь у походах та завоюваннях держав інків, ацтеків та майя. Вони є досить цінними, тому що свідчення очевидців подій завжди мають вагоме значення у будь-якому дослідженні. Але потрібно зважати на те, що будь-які спогади є суб’єктивними джерелами інформації. Очевидці тих подій були учасниками походів та завоювань, а тому досить однобоко описували події. Тому потрібно досить критично та обережно ставитись до цієї групи джерел.

3. Спеціальні монографії з досліджуваної тематики. На сьогоднішній день існує досить багато досліджень про іспанське завоювання Нового Світу, але, як вже було зазначено вище, однієї узагальнюючої праці, яка б підсумовувала накопичений дослідниками матеріал, немає. Проте існує ряд цікавих книг, які висвітлюють деякі аспекти конкісти. Це такі праці, як: Альперович М. С. "Рождение Мексиканского государства", в якій досить вдало описано процес становлення Мексиканської держави; Кузьмищев В. А. "Царство сынов солнца"; Баландин Р. К. та Маркин А. В. " Сто великих географических открытий " в якій коротко та стисло викладено матеріал про подорожі Колумба, Кортеса, Пісарро; Гуляєв В. І. "По следам конкистадоров". Автор даної праці досить добре виклав матеріал про воєнні завоювання Ернана Кортеса; Балух О. В. "Історичні портрети античності та середньовіччя". У цій монографії вміщені досить вдалі портрети Кортеса та Пісарро; Григулевич І. Р. "Крест и меч. Католическая церковь в Испанской Америке, XVI-XVIII вв. ". Автор монографії викриває підступну діяльність католицької церкви по наверненню у католицьку віру тубільців, але до цієї праці слід відноситись досить критично, тому що вона була написана за радянських часів та має досить суттєве ідеологічне забарвлення. Також слід виділити такі цінні праці, як " Конкистадоры. История испанских завоеваний XV-XVI веков. " Хеммонда І. , "100 великих сокровищ " Іоніної Н. А. , в якій гарно описано, скільки цінностей награбували іспанці у новому Світі. Варто відзначити ґрунтовну працю Кофмана А. “Рыцари Нового Света” , в якій подано статті, присвячені конкісті: "Воєнний аспект конкісти", "Духовний образ конкістадора", "Колумб, відкривший інший світ", "Теорія і закони конкісти: протистояння", "Рожева та чорна легенди", "Чудо конкісти", "Експедиції конкістадорів". Ми охарактеризували лише найважливіші праці, які будуть використовуватись при написанні курсової роботи.

Структура роботи. Робота складається з вступу, 3-х розділів: 1. Передумови, причини, початок іспанських завоювань у Новому світі. 2. Завоювання Ернана Кортеса та Франциско Пісарро. 3. Характер діяльності іспанських конкістадорів у Новому світі; висновків, списку використаної літератури.

Заключение:

Отож, можна зробити деякі висновки з написаного. Кордони іспанської колоніальної імперії розширилися вже до Перу й Чилі, однак значну частину внутрішньої території Південної Америки ще тільки потрібно було досліджувати й підкорювати. Однак з убивством Пісарро в 1541 році час конкістадорів закінчувався. Період відкриттів і завоювань, відомий за назвою конкісти, був відносно недовгий. Усього за піввіку був відкритий Новий Світ, величезний, що охоплює два континенти. При цьому більшість людей, особисті якості яких зробили можливими настільки надзвичайні досягнення, аж ніяк не належали до породи будівників імперій. Навіть роль дослідника випадала тій або іншій людині досить випадково. Основним же заняттям цих людей завжди була війна; і успіх не рятував їх від цієї звички - більшість їх померло насильницькою смертю в боротьбі за владу, що незмінно випливала за кожним новим завоюванням. Завдання консолідації завойованих ними земель було вже справою інших людей.

Іспанське завоювання Нового світу було викликане об’єктивними факторами та подіями, такими як науково-технічний прогрес (удосконалення карт, винайдення астролябії, каравели і т. д. ), географічним положенням Іспанської держави, економічним та соціально-політичним розвитком. Іспанці завершили столітні війни проти маврів, звільнивши від них свою країну. Тисячі бравих вояків, які тільки те й вміли, що тримати меч у руках, залишились поза справами, а тому відкриття нових обширних земель було ніби ковтком свіжого повітря для них. Тисячі кабальєро вирушили за океан підкоряти нові землі в ім’я Христа та корони, підштовхувані нестримною жадобою золота та влади. Араби здійснили дійсно царський подарунок Європі, закривши відомі торговельні шляхи. Христофор Колумб здійснив поворотну подорож, "офіціально" відкривши Америку. Ця подорож ознаменувала початок нової епохи – епохи колоніального поділу світу.

Відкриття і колонізація європейцями Американського континенту, де раніше безроздільно панували дофеодальні відносини, об'єктивно сприяли розвитку там історично більш-прогресивного суспільного ладу. Феодальний за своєю суттю, він відрізнявся значною своєрідністю, так як складався в специфічних умовах колоніального режиму і під певним впливом деяких соціально-економічних інститутів, що існували в Америці до початку її завоювання.

Разом з тим зазначені події мали величезне всесвітньо-історичне значення для прискорення процесу розвитку капіталізму в Європі та залучення в його орбіту неосяжних територій Нового Світу. «Відкриття Америки і морського шляху навколо Африки створило для піднесення буржуазії нового поля діяльності. Ост-індський і китайський ринки, колонізація Америки, обмін з колоніями, збільшення кількості засобів обміну і товарів взагалі дали нечуваний доти поштовх торгівлі, мореплаванню, промисловості і тим самим викликали у феодальному суспільстві швидкий розвиток революційного елементу». Відкриття Америки підготувало створення всесвітнього ринку, який «викликав колосальний розвиток торгівлі, мореплавання і засобів сухопутного сполучення». [5, ст. 21-22]

Однак конкістадорів надихали аж ніяк не ідеї суспільного прогресу: їх головною метою було захоплення земель, робочої сили і скарбів (за деякими підрахунками, з 1503 по 1560 з Нового Світу в Іспанії було доставлено 101 тонна золота і 577 тон срібла, зокрема Пісарро награбував 6 тон золота, Кортес - трохи менше двох тон). Вони безжально руйнували стародавні цивілізації, створені корінним населенням Америки, по-варварськи знищували форми економічного життя, суспільного устрою, самобутню культуру, що досягли у деяких народів Нового Світу високого рівня розвитку.

Дякуючи свідченням багатьох хроністів, які старались робити деякі записи про свої подорожі, ми маємо уявлення, як здійснювалось перші знайомства із Новим Світом, ми маємо дані про керівників перших походів углиб континенту. На основі цих документів можна сказати, що перші експедиції іспанців відбувались з перемінним успіхом. Досить часто вони зустрічали шалений опір тубільців, іноді ж зустрічались з почестями та обожненням. Франциско Кордова, Хуан Грихальва були керівниками перших значних експедицій углиб континенту. Саме вони поклали початок феноменальній, нечуваній досі події у історії людства – зустрічі двох діаметрально протилежних світів, як за духовною, так і матеріальною культурою. Відбулось жорстке, безкомпромісне зіткнення, яке завершилось фактично повним крахом могутніх імперій ацтеків та інків. Завдяки діяльності таких талановитих авантюристів, як Кортес та Пісарро, були скорені могутні держави, і це при тому, що іспанці мали набагато менше воїнів. Завдяки умілому використанню хитрої дипломатії, фанатичної релігійності, воєнної тактики було нівельовано чисельну перевагу індіанців Нового Світу. Ще більше індіанців загинуло від хвороб, завезених європейцями. Іспанці з вишуканою жорстокістю знищували все, що було на їхньому шляху. Не дійшли до нас, на жаль, безцінні витвори індіанського мистецтва, які були цинічно переплавлені на зливки, для зручності при транспортуванні.

І всі ці жахи контрастували з абсурдним прагненням іспанців до легалізму, до законності їх посягань на нові землі. Було переписано сотні аркушів паперу на різноманітні акти дозволи, і т. д. Це була одна з найколоритніших сторін конкісти.

Чи можна звинувачувати іспанців у вчинених злодіяннях? Так, були знищені процвітаючі культури, у гонитві за золотом були знищені безцінні витвори мистецтва. Але ж слід зважати, що описувані події мали місце у XVI столітті, столітті, яке закривало середньовіччя та відкривало нову епоху. Теорія цінності націй виникла лише у XIX столітті, тому що ж можна говорити про першу половину XVI? Іспанські конкістадори були дітищем свого часу, з усіма притаманними йому рисами – релігійною фанатичністю, та жадобою до багатства. Конкіста, як і інша історична подія, була сполученням часто протилежних явищ. У масовій думці досить часто ігнорується важлива її риса – колонізаторська. Двоякий характер іспанського завоювання Америки був відображений і у офіційному формулюванні, що відображало головні завдання експедиції – завоювати та заселити. Ця формула, по суті, показує нам відношення до Нового Світу – непізнаному, ворожому. В принципі, так воно і відбувалось – іспанці досить вдало реалізували поставлені завдання. Корінне населення було винищено, новий материк було заселено та колонізовано.

Також слід відмітити релігійний аспект конкісти. Разом з ватагами воїнів на нові землі прибули і служителі культу. Як не дивно, священикам досить швидко вдалось навернути у католицьку віру те населення, що залишилось живим. Це пояснюється головним чином тим, що і індіанців досить давно сформувався культ хреста, тому перехід до нової віри переходив так швидко. У міру того як географічні відкриття й конкіста охоплювали усе більше широкі простори, і в Америці й в Іспанії розпалювалася запекла полеміка між трьома основними напрямками, що відбивали інтереси основних конфліктувавших між собою соціальних партій: монархія й Ватикан (також мали протиріччя між собою); нові феодали-конкістадори; впливова група діячів культури, правознавців, чернецтва, яке було під впливом реформаційних настроїв. Боротьба йшла навколо спірних питань правових відносин християнського світу з "варварами" і торкалась таких найгостріших тем, як законність або незаконність війни з метою християнізації, методи християнізації, законність або незаконність поневолення індіанців і т. д. Як ми знаємо, світ уже вийшов з темних віків релігійного фанатизму, що супроводжувався інквізицією, тому поширення християнства проходило здебільшого мирними шляхами.

Усі ці особливості і склали у собі такий феноменальний період історії людства – період зіткнення двох цивілізацій, прийшлої та корінної. Конкіста і до сьогоднішнього дня описується з деяким романтичним відтінком, яскраво зображаючи ті колоритні події, які мали місце в той час. Як би там не було, а конкіста – це складна історична подія, які ще більше закріпила відхід усього старого, та відкрила двері новій епосі – Нового часу.

Список литературы:

1. Бартоломе де Лас Касас. К истории завоевания Америки. – М. , 1966.

2. Берналь Диас дель Кастильо. Правдивая история завоевания Новой Испании. – М. , 1988.

3. Ланда Диего де. Сообщение о делах в Юкатане. М. — Л. , 1955

Загальні праці та монографії

4. Альперович М. , С. Рождение Мексиканского государства – М. , 1979

5. Альперович М. , С. Слезкин Л. Ю. История Латинской Америки. – М. , 1991.

6. Баландин Р. К. Маркин В. А. Сто великих географических открытий. – М. , 2000.

7. Балух В. О. Історичні портрети античності на середньовіччя. – К. , 2007.

8. Григулевич И. Р. Крест и меч. Католическая церковь в Испанской Америке в 16 – 18 вв. . – М. , 1976.

9. Гуляев В. И. По следам конкистадоров. – М. , 1976.

10. Егер С. Всемирная История: в 4-х томах, т. 2. – М. , 2000.

11. Иннес Хэммонд. Конкистадоры. История испанских завоеваний XV-XVI веков. – М. , 2002.

12. Ионина Н. А. 100 великих сокровищ. – М. , 2001.

13. Кофман А. Рыцари Нового Света: — М. : Пан пресс, 2006 — 261с

14. Кузьмищев В. А. Царство сынов солнца – М. , 1985.

15. Слезкин М. Ю. Земля Святого Креста: Открытие и завоевание Бразилии. М. , 1970.

16. Тарле Э. В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств. – М. , 1965.

17. Хосефина Олива де Коль Сопротивление индейцев испанским конкистадорам - М. , 1983.

Бесплатные работы:

Рекомендованные документы: