• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Синтез та дослідження біологічної активності похідних 1,4-дигідропіридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду

Предмет:Химия
Тип:Дипломная/Магистерская
Объем, листов:50
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:синтезу, способи, зміст, рівня, робота, предмет
Процент оригинальности:
74 %
Цена:1500 руб.
Содержание:

ВСТУП. 3

РОЗДІЛ 1. Методи синтезу та біологічна активність похідних 1,4-дигідропіридину з флуоровмісними замісниками

1. 1. Будова та загальні способи одержання похідних 1,4-дигідропіридину. 5

1. 2. Біологічна активність похідних 1,4-дигідропіридину з флуоровмісними замісниками. 10

РОЗДІЛ 2. Синтез та дослідження рістрегулюючої активності похідних 4-арил-1,4-дигідропіридину з флуоровмісними замісниками

2. 1. Одержання похідних 4-арил-1,4-дигідропіридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду. 20

2. 2. Експериментальна частина. 26

2. 3. Дослідження рістрегулюючої активності похідних 4-(о-трифлуорометилфеніл)-1,4-дигідропіридину. 31

ВИСНОВКИ. 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 45

Вступление:

Актуальність теми. Хімія гетероциклічних сполук – одна з галузей органічної хімії, яка інтенсивно розвивається в останній час. Число синтезованих та досліджених речовин гетероциклічного ряду набагато переважає число відомих аліциклічних та карбоциклічних сполук. Зростає значення нітрогеновмісних гетероциклів, завдяки високій та специфічній реакційній здатності та виявленої в них біологічної активності. Особливий інтерес викликають гетероциклічні сполуки ряду 4-феніл-1,4-дигідропіридину. Значне місце серед нових біологічно активних речовин займають препарати, що містять флуоровані замісники. Це пов’язано з тим, що як правило введення перфлуороалкільних та деяких інших флуоровмісних замісників в молекулу лікарського препарату призводить до зменшення токсичності та збільшення стійкості сполуки, при цьому біологічна активність лишається незмінною, або навіть зростає. Нітрогеновмісні гетероцикли з флуорованими замісниками вже зараз використовуються в медицині у якості регуляторів транспорту йонів кальцію через біологічні мембрани.

Мета – здійснити синтез похідних 1,4-дигідропіридину на основі

о-трифлуорометилбензальдегіду, з’ясувати механізми проходження реакцій, що лежать в їх основі та дослідити рістрегулюючу активність вказаних сполук.

Завдання:

1) провести аналіз літератури з питання синтезу похідних 1,4-дигідропіридину з флуорованими замісниками;

2) визначити основні способи одержання похідних 1,4-дигідропіридину;

3) синтезувати 4-арилфуро-, 4-арилдифуро-, 4-арилпіроло-, 4-арилдипіроло- та 4-арилфуро-піроло-1,4-дигідропіридини на основі о-трифлуорометилбензальдегіду;

4) дослідити біологічну активність синтезованих сполук.

Об’єкт роботи: методи синтезу нітрогеновмісних гетероциклічних сполук та їх біологічна активність.

Предмет роботи: синтез похідних 1,4-дигідропіридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду.

Структура роботи – робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (48 найменувань). Робота представлена на 50 сторінках, містить 8 таблиць та 6 рисунків.

Перший розділ – це літературний огляд, в якому описана будова, загальні способи одержання та біологічна активність похідних

1,4-дигідропіридину з флуорованими замісниками. Він включає пояснення синтезу Ганча та його модифікацій, дії біологічних речовин на організм людини і тварин, а також впливу замісників на біологічну активність вказаних сполук.

Другий розділ – це безпосередній синтез похідних 1,4-дигідро- піридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду та визначення рістрегулюючої активності синтезованих сполук.

Як базові реакції для одержання вихідних сполук нами використовувався синтез Ганча. Даний метод полягає у конденсації відповідного альдегіду з ?-кетоестером і амоніаком. Наступним бромуванням та замиканням фуранового або пірольного циклу були одержані 4-арилфуро-, 4-арилдифуро-, 4-арилпіроло- та 4-арилдипіроло-1,4-дигідропіридини.

Було проведено вивчення рістрегулюючої активності похідних 1,4-дигідропіридину. Дослідження показали, що синтезовані сполуки проявляють біологічну дію різного ступеня вираженості.

Результати дослідження опубліковані у статті «Синтез та біологічна активність похідних 1,4-дигідропіридину», яка була включена до програми конференції «Сучасні проблеми природничих наук».

Заключение:

1. Аналіз літератури показав, що є велика кількість модифікацій синтезу 1,4-ДГП, але основним способом синтезу 1,4-ДГП є синтез Ганча.

2. Найбільш активними за дією на серцево-судинну систему є 1,4-дигідропіридини з арильними замісниками у положенні 4, найчастіше арил – це заміщений феніл, а введення перфлуороалкільних та деяких інших флуоровмісних замісників в молекулу призводить до зменшення токсичності та збільшення стійкості сполуки.

3. З метою дослідження біологічної активності здійснено синтез похідних 4-арил-1,4-дигідропіридинів. Як базова реакція для одержання 1,4-дигідропіридинів використовувалась реакція Ганча. Наступним бромуванням та замиканням фуранового та пірольного циклу були одержані 4-арилфуро-, 4-арилдифуро-, 4-арилпіроло-, 4-арилдипіроло- та 4-арилфуро-піроло-1,4-дигідропіридини.

4. Ряд синтезованих 4-арил-1,4-дигідропіридинів та їх похідних досліджено на рістрегулюючу активність. З’ясовано вплив обробки насіння розчинами синтезованих речовин на проростання та ріст проростків озимої пшениці та томатів.

5. При передобробці насіння пшениці розчинами 4-арил-1,4-ДГП показник:

– «висота пагону» зростав при передобробці насіння монопіролом;

– «довжина кореню» зростав при передобробці насіння вихідним 1,4-ДГП та дипіроло-1,4-дигідропіридином;

– «маса проростку» зростав при передобробці насіння вихідним 1,4-ДГП, а дизаміщені похідні суттєво не впливають на збільшення маси рослин пшениці.

6. При передобробці насіння томатів розчинами 4-арил-1,4-ДГП показник:

– «висота пагону» має негативний характер;

– «довжина кореню» зростав при передобробці насіння вихідним 4-арил-1,4-ДГП, фуро- та дифуро-1,4-дигідроніридином;

– «маса проростку» зменшувався при передобробці насіння монозаміщеними 1,4-ДГП, а зростав при передобробці дизаміщеними 4-арил-1,4-ДГП.

Список литературы:

1. Кастрон В. В. Синтез и фармокологическая активность 1,4-дигидропиридинов (Обзор) / В. В. Кастрон, Р. О. Витолинь, Г. Я. Дубур // Химико-фармацевтический журнал. – 1990. – № 6. – С. 14-21.

2. Кастрон В. В. Синтез и фармокологическая активность 4-арил- 1,4-дигидропиридинов / В. В. Кастрон, Г. Я. Дубур, Р. О. Витолиня и др. // Химико-фармацевтический журнал. – 1992. – № 11. – С. 42-49.

3. Саусинь А. Э. Синтез и реакции 1,4-дигидропиридинов / А. Э. Саусинь, Г. Я. Дубур. – Рига, 1987. – С. 20.

4. Виганте Б. Образование производных 5,6-дигидротиазинов-1,3 в реакции этилового эфира ацетокуксусной кислоты в условиях синтеза Ганча / Б. Виганте, Я. Озоле, А. И. Мишнев и др. // Хим. -фарм. журнал. – 2000. – №7. – С. 978-985.

5. Ягупольский Л. М. Синтез и фармокологическая активность 4-арил-1,4-дигидропиридинов с фторированными азотсодержащими заместителями в бензольном кольце / Л. М. Ягупольский, С. С. Шаваран, Б. М. Клебанов // Хим. -фарм. журнал. – 1994. – № 11. – С. 28-31.

6. База патентов на изобретения РФ ?Электронный ресурс?. – Режим доступа: http://ru-patent. info/20/65-69/2069658. html

7. Краузе А. А. Синтез и гепатопротекторная активность 5-карбамоил- и 5-ацетилзамещенных 2-алкилтио-6-метил-4-арил- 3-циано-1,4-дигидропиридинов / А. А Краузе, А. Г. Одынец, А. А. Веррева и др. // Хим. -фарм. журнал. – 1991. – № 25. – С. 40-43.

8. Кастрон В. В. Синтез и фармокологическая активность кремний содержащих 1,4-дигидропиридинов / В. В. Кастрон, Р. О. Витолиня, Н. П. Ерчак и др. // Химико-фармацевтический журнал. – 1992. – № 9-10. – С. 88.

9. Тирзите Д. Я. Синтез и биологическая активность некоторых N-замещенных 1,2-дигидропиридинов / Д. Я. Тирзите, Д. Х. Муцениеце, Р. О. Витолиня и др. // Хим. -фарм. журнал. – 1991. – № 8. – С. 24-25.

10. Витолиня Р. О. Синтез и исследование фармакологической активности производных конденсированных 1,4-дигидропиридинов / Р. О. Витолиня, Э. И. Станкевич, Э. Э. Гринштейн // Хим. -фарм. журнал. – 1981. – № 1. – С. 39-42.

11. Кириле И. Э. Синтез, антиоксидантная активность и связывание с мембранами 4,5,6-замещеных 2-метилтио-3-циано-1,4-дигидро-пиридинов / И. Э. Кириле, А. А. Краузе, А. Х. Велена и др. // Хим. -фарм. журнал. – 1992. – № 11-12. – С. 59-62.

12. Скрастиньш И. П. Синтез и кардиологическая активность фуро[3,4-в] и дифуро[3,4-в, 3,4-е]пиридинов / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Р. О. Витолиня и др. // Хим. -фарм. журнал. – т. 29. – 1995. – № 5. – С. 31-34.

13. Скрастиньш И. П. Образование фуро- и дифуро- 1,4-дигидропиридинов при бромировании 2,6-диметил-

3,5-диметоксикарбонил-4-(-о-нитрофенил)-1,4-дигидропиридина / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Г. Я. Дубур и др. // Химия гетероциклических соединений. – 1987. – № 9. – С. 1227-1232.

14. Скрастиньш И. П. Образование новой гетероциклической системы – фуро-[3,4-b]пирроло[3,4-e]пиридина / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Г. Я. Дубур и др. // Химия гетероциклических соединений. – 1992. – № 4. – С. 570-571.

15. Словари и энциклопедии на Академике ?Электронный ресурс?. – Режим доступа: http://dic. academic. ru/dic. nsf/meditem/1435

16. Скрастиньш И. П. Сердечно-сосудистая активность дифуропиридинов / И. П. Скрастиньш, Р. О. Витолиня, В. В. Кастрон // Химико-фармацевтический журнал. – 1992. – № 5. – С. 43-45.

17. Одынец А. Г. Фармокологические эфекты и механизм действия препаратов 1,4-дигидропиридинового ряда на сердечно-сосудистую систему / А. Г. Одынец, Б. З. Символович, В. В. Кименис и др. // Химико-фармацевтический журнал. – 1986. – № 12. – С. 1443-1451.

18. Витолиня Р. О. Влияние бромпроизводных 1,4-дигидропиридинов на сердечно-сосудистую систему / Р. О. Витолиня, И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон и др. // Химико-фармацевтический журнал. – 1991. – № 10. – С. 27-28.

19. Фиалков Ю. А. Лекарственные препараты содержащие фтор / Ю. А. Фиалков, Л. М. Ягупольский // Физиол. актив. вещества. – 1982. – Вып. 14. – С. 3-22.

20. Витолиня Р. О. Новый вазодилятор – антагонист кальция – форидон / Р. О. Витолиня, А. А. Кименис // Химико-фармацевтический журнал. – 1989. – № 7. – С. 90-93.

21. Витолиня Р. О. Защитное действие антагониста кальция форидона при острой ишемии миокарда / Р. О. Витолиня, Д. А. Берзиня, А. Х. Велена и др. // Кардиология. – 1987. – № 27. – С. 90-93.

22. Гусев Е. И. Определение содержания нейро- трансмиттерных аминокислот в ликворе у больных с острым ишемическим инсультом / Е. И. Гусев, В. И. Скворцова, Раевский К. С. и др. – В кн. : Функциональные исследования как основа создания лекарственных средств. – М. , 1995, 133-134.

23. Костюк П. Г. Кальций и клеточная возбудимость / П. Г. Костюк. – М. : Наука, – 1986. – 255 с.

24. Рубцов А. М. Влияние производных 1,4-дигидропиридина на потоки кальция через мембраны саркоплазматического ретикулума биологической мембраны / А. М. Рубцов, Н. З. Баркалая, А. А. Болдырев и др. // Хим. -фарм. журнал. – 1989. – № 6. – С. 18-27.

25. Чернышева Г. А. Влияние форидона на кровоснабжение мозга кошек в норме и при внутримозговом кровоизлиянии / Г. А. Чернышева, М. Б. Плотников, В. В. Кастрон и др. // Фармакология и токсикология. – 1989. – № 52. – С. 20-24.

26. Витолиня Р. О. Влияние милдроната на систолическое артериальное давление и вазодилатирующее действие нифедипина и форидона / Р. О. Витолиня, А. А. Кименис, З. А. Атаре // Экспериментальная и клиническая фармакотерапия. – 1991. – № 19. – С. 35-43.

27. Химия биологически активных природных соединений. / Под ред. Н. А. Преображенского и Р. П. Евстигнеевой. – М. : Химия, 1976. – 456 с.

28. Солдатенков А. Т. Основы органической химии лекарственных препаратов / А. Т. Солдатенков, Н. М. Колядина, И. В. Шендрик. – М. : Мир. – 2007. – 192 с.

29. Чекавичус Б. С. Синтез и электрохимическое окисление 1-арил- 3,5-диэтоксикарбонил-2,6-незамещенных-1,4-дигидропиридинов / Б. С. Чекавичус, А. Э. Саусиньш, В. П. Кадыш и др. // Химия гетероциклических соединений. – 1991. – № 3. – С. 373-377.

30. Маколкин В. И. Антагонисты кальция в лечении артериальной гипертензии / В. И. Маколкин // Русский медицинский журнал. – 2003. – № 9. – С. 10-12.

31. Одынец А. Г. Изучение биотрансформации 1,4-дигидропиридинов в опытах in vitro / А. Г. Одынец, В. Я. Паринов, А. А. Кименис и др. // Хим. -фарм. журнал. – 1987. – № 8. – С. 927-931.

32. Солдатенков А. Т. Основы органической химии лекарственных веществ / А. Т. Солдатенков, Н. М. Колядина, И. В. Шендрик. – 3-е изд. – М. : Мир; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. – 191с.

33. Машковский М. Д. Лекарственные средства / М. Д. Машковский. – М. : Медицина. – 1987. – Ч. 1-2.

34. Ягупольский Л. М. Полихлор- и полифторпроизводные 4-арил(дифуро)пиридина / Л. М. Ягупольский, А. Н. Речицкий, В. И. Попов // Журнал органической химии. – 1992. – Т. 28. – Вып. 4. – С. 791-795.

35. Лебедев О. В. Целенаправленный поиск новых нейротропных препаратов / О. В. Лебедев, Л. И. Хмельницкий, Л. В. Епишина и др. – Рига, 1983. – С. 81-93.

36. Мелентьева Г. А. Фармацевтическая химия / Г. А. Мелентьева. – М. : Медицина. – 1968. – С. 412-421.

37. Орлов В. Д. Медицинская химия / В. Д. Орлов, В. В. Липсон, В. В. Иванов. – Харьков: Фолио, 2005. – 461с.

38. Пакетт Л. Основы современной химии гетероциклических соединений / Л. Пакетт. – М. : Мир, 1971. – С. 200-215.

39. Ягупольский Л. М. Ароматические и гетероциклические соединения с фторсодержащими заместителями / Л. М. Ягупольский; отв. ред. Марковский Л. Н. ; АН УССР. Ин-т орг. химии. – Киев: Наук. думка, 1988. – 320 с.

40. Гетероциклические соединения / под. ред. Р. Эльдерфилда. – М. : Издательство иностранной литературы. – 1952. – т. 1, С. 349-358.

41. Иванский В. В. Химия гетероциклических соединений / В. В. Иванский. – М. : Высшая школа, 1978. – С. 258-259.

42. Скрастиньш И. П. Бромирование 2,6-диметил-3,5-диметокси-карбонил-4-(-2?-дифторметоксифенил)-1,4-дигидропиридина (форидона) / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Г. Я. Дубур и др. // ХГС. – 1989. – № 7. – С. 948-952.

43. Скрастиньш И. П. Бромирование 4-арил-3,5-диалкоксикарбонил- 2,6-диметил-1,4-дигидропиридинов / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Б. С. Чекавичус и др. // ХГС. – 1991. – № 9. – С. 1230-1235.

44. Скрастиньш И. П. Бромирование амидов 2,6-диметил- 1,4-дигидропиридин-5-карбоновых кислот / И. П. Скрастиньш, В. В. Кастрон, Г. Я. Дубур и др. // Химия гетероциклических соединений. – 1991. – № 9. – С. 1276.

45. Полевой В. В. Физиология роста и развития растений / В. В. Полевой, Т. С. Саламатова. – Ленинград: Изд. ЛГУ, 1991. – 238 с.

46. Рудишин С. Д. Основи біотехнології рослин / С. Д. Рудишин. – Вінниця, 1998. – 224 с.

47. Горбатенко І. Ю. Основи наукових досліджень / І. Ю. Горбатенко, Г. О. Івашина. – К. : Вища школа, 2001. – С. 61-64.

48. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова – К. : Вища школа, 1978. – 120с.

Бесплатные работы:

Рекомендованные документы: