• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Методика навчання основних прийомів гри волейболістів

Предмет:Педагогика
Тип:Курсовая
Объем, листов:27
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:гравець, м’яча, руки, удар, м’яч, гри, удару, виконання, час, ноги, блокування, волейбол, пiсля, тулуб
Процент оригинальности:
87 %
Цена:100 руб.
Содержание:

Вступ

РОЗДІЛ І. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТЕХНІКИ ГРИ У ВОЛЕЙБОЛ

1. 1 Техніка переміщень.

1. 2 Передача м’яча

1. 3 Подача м’яча

1. 4 Нападаючий удар

1. 5 Падіння.

1. 6Приймання м’яча

1. 7Блокування

2. 1. Тактичні дії гри в нападі

2. 2 Тактичні дії гри в захисті

Висновки

Література

Вступление:

Вперше грати у волейбол почали В США 1895 р. Гру створив Вiльям Морган – викладач фiзичної культури в місті Гелiок (штат Массачусетс). Її назвали волейболом, що в перекладi означає „лiтаючий м’яч”. У 1897 р. було розроблено спортивнi правила цiєї гри, якi не раз змінювались та доповнювались.

Проста гра, що не потребує дорогого обладнання, швидко поширилася в Японiї, Китаї, на Фiлiпiнах, а пiзнiше — в Європі. У нашiй країні волейбол „народився” вдруге. Ця гра не тільки перетворилась на стрімку мужню атлетичну гру, а й набула небаченої, справдi всенародної популярності.

У 1923 р. в Москвi було проведено змагання з волейболу, у 1925 р. Московська рада фiзкультури затвердила правила таких змагань, а з 1927 р. регулярно проводяться змагання на першiсть Москви з волейболу.

Важливою подiєю в розвитку волейболу в нашiй країні став чемпіонат, який проходив у Москвi пiд час першої Всесоюзної спартакiади в 1928 р. У першостi з волейболу, крiм російських спортсменiв, взяли участь команди України, далекого Сходу, Пiвнiчного Кавказу i Закавказзя. Серед жiнок сильнiшими виявились волейболiстки Москви. У чоловiкiв перемогу здобув дружний колектив України, який продемонстрував самовiддану гру в захистi.

Велику роль у розвитку волейболу вiдiграла також Спартакiада школярiв i пiонерiв 1929 р. У нiй брала участь велика кiлькiсть юних волейболiстiв. Фiнальним змаганням у Москвi передували попереднi змаганвя в школах, районах, мiстах. Молодь внесла багато нового в гру i насамперед швидкий темп. Позитивнi результати дала навчально-тренувальна робота з дiтьми, що почала систематично проводилась.

Багато нових талановитих гравцiв було виявлено на всесоюзних змаганнях школярiв з волейболу в 1935—1936 рр. Серед юних волейболiстiв зявляються провiднi майстри Анатолiй Ейнгорн, Володимир Савiн. Багато iмен талановитих гравцiв передвоєнних рокiв назавжди залишилося в iсторії вiтчизняного волейболу. Так, Анатолiй Чинiлiн прославився сильними ударами, Олександр Русанов здобув популярнiсть у глядачiв подачами, неперевершеним майстром обманних ударiв був Микола Рубiн. «Мертвi» м’ячi приймав у захистi Олексiй Єсипенко.

Суддя мiжнародної категорiї Юрiй Багон протягом багатьох рокiв очолював республiканську колегiю суддiв. Вiн не раз входив до збiрної команди мiста Москви, одним з перших став суддею мiжнародноiї категорії.

У 1933 р. в Днiпропетровську вiдбувся перший чемпiонат країн з волейболу. А через два роки в Ташкенті радянськi волейболiсти провели першу мiжнародну зустрiч. Керiвники спортивних органiзацiй планували розширити мiжнароднi зв’язки. Мали вiдбутися зустрiчi iз збiрними командами Європейських країн. Але вони були вiдкладенi. Лише в 1949 р. Вiдбувся дебют радянських волейболiстiв на свiтовій аренi.

Пiсля цього ожили нашi стадiони, спортивнi зали, iгровi майданчики. Проводилися першості низових колективiв фiзкультури, турнiри за мiсцем проживания i в парках культури, змагання в пiонерських таборах.

На першому свiтовому чемпiонатi чоловiчих команд у 1949 р. , що проводився в Празi, радянськi спортсмени стали першими в iсторiiї волейболу чемпiонами свiту. Особливо вiдзначився Констянтин Рева, визнаний кращим гравцем.

Золотi медалi першого чемпiонату свiту з волейболу дiсталися радянським спортсменам i одна з них — киянину Михайлу Пiменову.

У тому ж роцi в столицi Чехословаччини i наші дiвчата стали першими чемпiонками Європи.

З тих пiр вітчизняні волейболiсти регулярно беруть участь у мiжнародних зустрiчах i входять до сильніших команд свiту.

3 1956 р. проводяться чемпiонати Європи для юніорів, на яких переможцями завжди виходять наші молодiжнi збiрнi команди.

У нашiй країні волейбол — один з масових i доступних видiв спорту. На Україні волейбол особливо розвинувся у повоєннi роки. Команди школярiв займають призовi мiсця на Міжнародних спартакіадах. Успiхи в розвитку волейболу в країні пов’язанi насамперед iз самовiдданою творчою працею провiдних тренерiв i педагогiв О. К. Дюжева, Е. Г. Горбачова, В. А. Титаря, В. С. Пономаренка, Г. I. Шелекетіна, Л. О. Небилицького, С. В. Великого, Ю. С. Курильського, Б. П. Терещука, Е. О. Северова, Л. П. Лiхно та багатьох iнших, якi виховали цiлу плеяду талановитих гравцiв.

У олiмпiйськiй програмi волейбол — один з „наймолодших” видiв спорту: до Олiмпiйських iгор його включили тiльки в 1964 р. в Токiо. Першим в iсторії Олiмпiйських iгор чемпiоном з волейболу серед чоловiкiв стала радянська збiрна команда. У жіночому турнiрi тодi перемогли японки.

Волейбольний турнiр ХIХ Олiмпiйських iгор в Мехiко закiнчився трiумфом вітчизняних волейболiстiв. І чоловiча, i жiноча команди пiднялися на найвищу сходину п’єдесталу пошани.

Юрiй Поярков досягвув своєрiдних рекордiв. Протягом чотирнадцяти рокiв захищав спортивну честь нашої країни, двiчi добився звання олiмпiйського чемпiона i стiльки ж разiв чемпiона свiту та Європи, понад 350 раз виступав у складi збiрної команди країни, учасник чотирьох Спартакіад.

На ХХ Олiмпiадi в Мюнхенi жiноча збiрна нашої країни вдруге стала олiмпiйським чемпiоном волейболу, а чоловiки — бронзовими призерами. .

На ХХI Олiмпiйських iграх у Монреалi нашi волейбольнi команди здобули срiбнi медалi.

На ХХII Олiмпiйських iграх змагання волейболістiв завершилися великим успiхом наших спортсменiв.

Сучасна гра у волейбол – складний вид спорту, який потребує вiд спортсмена атлетичної пiдготовки i досконалого володiння технiко-тактичними навичками гри.

Без наполегливої i систематичної навчально-тренувальної роботи досягти високих спортивних результатів у сучасному волейболi неможливо. Практика свiдчить, що вершин спортивної майстерностi, як правило, досягають спортсмени, якi почали займатися грою з дитячих рокiв.

Правильна органiзацiя навчально-тренувальної роботи в низових колективах, i особливо в школах, є передумовою для поповнення збiрних команд областей, країни молодими здiбними волейболiстами.

Об’єктом даної роботи виступає волейбол як вид спорту.

Предмет дослідження – процес розвитку техніки гри у волейбол.

Мета роботи – визначити та розкрити основні тенденції розвитку техніки гри у волейбол.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження поставлено такі завдання:

1. Охарактеризувати тенденції розвитку техніки гри у волейбол.

Методами дослідження є педагогічне спостереження за тренувальними процесами в ДЮСШ та загальноосвітній школі; узагальнення та систематизація даних після опрацювання літературних джерел.

Заключение:

1. Аналіз виступу кращих волейболістів світу свідчить, що волейбол складний вид спорту, який потребує від спортсмена сильної атлетичної підготовки і досконалого оволодіння техніко-тактичними навичками.

2. Практика свідчить, що вершин спортивної майстерності можна досягти якщо почати займатися з юних років.

3. Як показує вивчення досвіду роботи кращих тренерів світу, передумовою для поповнення збірних команд областей, країни молодими здібними волейболістами є правильна організація навчально-тренувальної роботи в низових колективах, а особливо у школах.

4. Процес підготовки юного волейболіста передбачає систему педагогічного впливу на формування особистості дитини та її фізичне виховання. Тому до навчально-тренувального процесу ставляться високі вимоги, які не обмежуються підготовкою спортсменів. Поряд з фізичним розвитком і спортивним вдосконаленням необхідно вихоувати людину сучасного суспільсва.

5. Аналізуючи науково-методичну літературу з даного питання , можна зробити висновок, що від рівня розвитку фізичних якостей і здібностей, специфічних для гри у волейбол, залежить від володіння учнями техніко-тактичними навичками. Чим вищий рівень розвитку спеціальних якостей і здібностей, тим швидше можна оволодіти основами техніки і тактики гри.

6. На сучасному високому рівні розвитку гри у волейбол виконання необхідних тактичних дій можливе тільки в умовах досконалого володіння технікою цієї гри.

Список литературы:

1. Демчишин А. А. , Ю. Д. Железняк. Основы волейбола. – М. : Физкультура и спорт,1979. – 166 с.

2. Железняк Ю. Д. К мастерству в волейболе. – М. : Физкультура и спорт, 1978. – 224 с.

3. Ивойлов А. В. Волейбол (техника, тактика, тренировка). -- Минск: Вышейшая школа, 1972. – 144 с.

4. Ивойлов А. В. Волейбол для всех. – М. : Физкультура и спорт, 1987. –320 с.

5. Лоу Б. Красота спорта / Пер. с англ. – М. : Радуга, 1984. – 256 с.

6. Оинума С. Уроки волейбола. / Пер. с яп. Клещев Ю. Н. – М. : Физкультура и спорт, 1985. – 112 с.

7. Перльман М. Специальная физическая подготовка волейболистов. – М. : Физкультура и спорт, 1969. – 135 с.

8. Пименов М. П. Волейбол. -- К. : Здоров’я, 1975. – 95 с.

9. Піменов М. П. Ігрова підготовка волейболістів. – К. : Здоров’я, 1967. – 212 с.

10. Пономарев Н. И. Волейбол:правила соревнований. – М. : Физкультура и спорт, 1986. – 206 с.

11. Спорт в современном обществе. Под общ. ред. В. М. Выдрина. – М. : Физкультура и спорт, 1980. – 272 с.

12. Стибиц Ф. Волейбол. – М. : Физкультура и спорт, 1960. –223 с

13. Титова Т. И. Волейбол: развитие атлетических качеств и двигательных навыков в игре. – М. : Чистые пруды, 2006. – 218 с.

14. Филь С. Н. , Пешков В. П. Профессиональная подготовка студентов в институте физической культуры. – К. : Вища школа, 1985. – 135 с.

Фурманов А. Г. , Болдырев Д. М. Волейбол. – М. : Физкультура и спорт, 1983. – 144 с.

Бесплатные работы:

Готовые работы:

Рекомендованные документы: