• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Теоретичні засади використання нестандартних завдань – як один із видів навчання учнів на уроках математики

Предмет:Педагогика
Тип:Курсовая
Объем, листов:41
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:уроки, учнів, нестандартних, уроку, уроків, завдання, навчання, уроках, урок, задачі, нестандартні, учні, час, математики, школярів
Процент оригинальности:
83 %
Цена:400 руб.
Содержание:

ВСТУП. 3

Розділ 1 Теоретичні засади використання нестандартних завдань – як один із видів навчання учнів на уроках математики. 6

1. 1. Підходи до класифікації нестандартних форм організації навчання та основні їх вид. 6

1. 2. Розгляд структури деяких нестандартних уроків. 10

Розділ 2 Розробка методики нестандартних форм навчання учнів початкової школи на уроках математики. 14

2. 1. Досвід вчителів з використанням нестандартних завдань на уроках математики. 14

2. 2. Розробки дидактичних ігор на уроках математики. 17

2. 3. Використання нестандартних завдань на уроках математики під час проходження переддипломної педагогічної практики . 20

ВИСНОВКИ. 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 25

ДОДАТКИ. 26

Вступление:

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків.

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої та ін. , суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології [3; с. 11].

Як бачимо, у фаховій літературі, на сторінках періодичної преси відбувається дискусія щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності нових форм занять у навчанні, розвитку й вихованні учнів. Тож, "нестандартний урок як своєрідне педагогічне явище бурхливо розвивається, постійно набуваючи нових рис. Він - дитя перебудови суспільства і школи, і доля його пов’язана з долею цього процесу" [1; с. 65 - 69].

О. Антипова, Д. Рум’янцева і В. Паламарчук, простежуючи історію розвитку уроку як основної форми навчання в школі, зауважують, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи [1;с. 65]. Так, у 20-х роках минулого століття народилися урок-суд, урок-диспут, урок-екскурсія, урок у полі, урок-ярмарок та ін. , 60-ті роки дали життя коментованим і цілісним (узагальнюючим) урокам. Згодом кількість таких форм організації навчальної діяльності зросла. До речі, наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення уроків, які використовують учителі в своїй роботі.

Оскільки є нагальна потреба дати об’єктивну оцінку доцільності застосування нетрадиційних занять, визначити їх вагу та місце в системі навчання, в останнє десятиріччя практичний досвід застосування нових форм нестандартних уроків почала опановувати методика. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Аналіз робіт науковців (Н. Вакарчук, Л. Варзацька, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко,), методистів (В. Авер’янова, Д. Вельбрехт, В. Заворотнюк,), ознайомлення з досвідом роботи педагогів-практиків (В. Бутрім, І. Волкова, І. Гурєвич, Н. Гордуз, В. Демчук, Л. Доренська, та ін), дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній початковій школі, можна згрупувати по – різному [14;с. 48].

Ми вважаємо, що класифікація не суперечить підходу до уроку, виробленому в сучасній дидактиці. Бо головне завдання педагога - не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.

Однак є певні переваги використання форм уроків, що увійшли до описаної вище типології, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже - і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Мета нашої роботи дослідити особливості нестандартних уроків, як стимуляції пізнавальних інтересів школярів

Мета передбачає виконання наступних завдань:

1. Розглянути можливості нестандартних уроків у початковій школі в реалізації цілей навчання.

2. Вказати деякі методичні аспекти їх проведення.

3. З’ясувати актуальність проведення нестандартних уроків в початковій школі.

Об’єктом роботи є нестандартне викладання математики у початковій школі.

Предмет - вплив нестандартних уроків на навчально-виховну діяльність молодшого школяра.

Гіпотеза дослідження полягає в наступному: якщо застосувати на уроках математики нестандартні форми навчання, то це буде сприяти:

- формуванню в дітей таких якостей особистості як самостійність, колективізм, уміння планувати свою роботу, передбачати результати праці, організаторських і комунікативних здібностей;

- підвищення інтересу школярів до навчання.

Заключение:

Отже, використання нестандартних завдань на уроках математики в початковій школі стимулює пізнавальні інтереси молодших школярів. На цьому ми переконалися під час проходження переддипломної педагогічної практики, використовуючи на уроках нестандартні завдання, проводячи нестандартні уроки. Спілкуючись з досвідченими вчителями, які ділилися своїм досвідом про використання нестандартних завдань на уроках математики.

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім того, ці уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, особи, дії нестандартних уроків відзначаються ігровим стимулюванням.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах поряд з різними іншими методами є нестандартні уроки. Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Список литературы:

1. Антипова О. , Рум’янцева Д. , Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С. 65-69.

2. Богданович М. Математичні віночки. — 1983. – 31с.

3. Богданович М. Математичні джерельця. — 1988. – 15с.

2. Лухтай Л. К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. - С. 31-32.

3. Митник О. Нарис нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 11-22.

4. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / Редкол. М. Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк та ін. - Тернопіль: ТНПУ. - 2005. - Вип. 1. - 178 с.

5. Нестандартні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т. , 1993. - 116 с.

6. Нестандартні уроки в початковій школі / Упоряд. О. Кондратюк. - К. : Ред. загальнопед. газ. , 2005. - 128 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

7. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С. 62-65.

8. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К. , 2003. - 192 с.

9. Пономаренко Т. В. Урок КВК // Початкова школа. - 1992. - №3-4. - С. 32-33.

10. Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова школа. - 1992. - №1. - С. 2-8.

11. Савченко О. Я. Сучасний урок в початкових класах. - К. , 1997. - 256 с.

12. Сучасні шкільні технології. Ч. 1 / Упоряд. : І. Рожнятовська, В. Зоц. - К. : Ред. загальнопед. газ. , 2004. - 112 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

13. Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. -К. : Академія, 2003. - 528 с.

Бесплатные работы:

Готовые работы:

Рекомендованные документы: