Характеристика земель водного фонду України

Вступ.

І. Загальна характеристика земель водного фонду України:

1. 1. Землі водного фонду, як самостійна категорія земель України

1. 2. Склад земель водного фонду та їх загальна характеристика

ІІ. Правовий режим земель водного фонду: поняття, види, зміст та набуття права власності:

2. 1. Приватна власність на замкнені природні водойми

2. 2. Поняття оренди земель водного фонду

2. 3. Поняття державної власності на земельні ділянки водного фонду

2. 4. Прибережні захисні смуги, поняття, характеристика, режим господарської діяльності:

2. 5. Смуги відведення та їх особливий режим використання

2. 5. 1. Бергові смуги водних шляхів порядок встановлення та використання

ІІІ. Контроль за використанням та охороно земель водного фонду, відповідальність за порушення встановленого правового режиму:

3. 1. Державний контроль за використання та охороною земель водного фонду

3. 2. Відповідальність за порушення водного законодавства: кримінальна, адміністративна, цивільна.

3. 3. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони, використання та відновлення водного фонду

Висновки

Список використаних джерел

Актуальність теми. У сучасних умовах суспільні відносини щодо використання, охорони та відтворення земель водного фонду надзвичайно урізноманітнюються та ускладнюються, що зумовлює необхідність їх більш детальної регламентації правовими засобами. Одним із основних засобів, за допомогою яких забезпечується детальність та дієвість правового регулювання, є нормування. Незважаючи на те, що роль нормування у регулюванні земельних відносин постійно зростає, даний засіб правового регулювання залишається недостатньо дослідженим.

Обрана тема спрямована на виявлення сутності права власності на землі водного фонду Крім того Розвиток водного господарства України потребує з огляду на високий рівень економічного освоєння її території і зміни водно-економічних умов науково обгрунтованого підходу до раціонального використання цього важливого природного ресурсу. Україна недостатньо і нерівномірно забезпечена водними ресурсами, і проблема водозабезпечення населення вже у найближчій перспективі стоятиме дуже гостро.

Мета і завдання дослідження. Метою мгістерської роботи є проблемне розкриття правового режиму використання і відновлення та захисту земель водного фонду України. Для досягнення поставленої у роботі мети необхідно вирішити наступні завдання:

-реконструювати особливості законодавчого регулювання використання земель водного фонду в Україні;

- оцінити роль і значення земель водного фонду у соціальному і економічному розвитку України;

- обгрунтувати перспективи на право приватної власності на замкнені природні водойми;

-оцінити механізм контролюза дотриманням використанням та охороноюземель водного фонду;

Об’єктом дослідження є землі водного фонду України та правовий режим використання, відновлення та захисту вод.

Предметом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі використання та охорони земель водного фонду.

Практичне значення результатів роботи полягає в об’єктивному висвітленні особливостей та проблем використання та правової охорони земель водного України та в наведенні шляхів підвищення ефективності використання та охорони водного фонду.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувався певний комплекс загальнонаукових, а також спеціальних наукових методів, які забезпечили основу для отриманих результатів. Історико-правовий метод був використаний при дослідженні земель водного фонду як самостійної категоріїземель в Україні. Структурно-системний метод використовувався при дослідженні спільних рис та відмінностей земель водного фонду зіншими категоріями земель Земельного кодексу україни структурно-функціональний метод. Він фактично виходить із попереднього. Зазначений метод використовувався при дослідженні питань правового режиму земель водного фонду та його ролі як самостійної категорії земель України.

Структура і обсяг дослідження. Структурно дослідження складається зі вступу, трьох основних частин, поділених на підрозділи, висновку і списку нормативно-правових і наукових джерел. Робота виконана на 104 сторінках.

Правовий режим земель водного фонду слід розглядати в комплексі з правовим режимом водних відносин, які разом можна назвати водно-земельними відносинами, що виступають єдиним комплексним об’єктом правового регулювання. Виходячи з цих позицій, ці відносини регулюються Земельним кодексом України (далі – Кодекс), Водним кодексом України, переважна більшість норм якого стосується водних відносин, а також Законом України "Про охорону навколишнього середовища", оскільки земля і води одночасно є об’єктами природокористування і виступають предметом екологічних відносин. Особливості правового режиму земель водного фонду полягають в тому, що за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування землі водного фонду, що належать до державної чи комунальної власності, надаються у постійне користування державним водогосподарським організаціям для цілей, передбачених пунктом третім статті 59 Кодексу.

Так, у статті 59 Кодексу не передбачено право органів місцевого самоврядування надавати земельні ділянки водного фонду у постійне користування водогосподарським організаціям, заснованим на комунальній власності. Не визначено також компетенцію органів місцевого самоврядування щодо надання комунальним водогосподарським організаціям у постійне користування земельних ділянок водного фонду.

Громадяни і юридичні особи можуть одержувати із земель водного фонду державної і комунальної власності на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг відведення і берегових смуг водних шляхів лише для цілей, передбачених пунктом четвертим статті 59 Кодексу.

Створення прибережних захисних смуг уздовж морів з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності здійснюються в межах природоохоронних зон, встановлення яких передбачається пунктом другим статті 58 Кодексу.

Прибережні захисні смуги мають природоохоронне значення, їх встановлення передбачає обмеження певних видів господарської діяльності. Відповідно до частини другої статті 62 Кодексу режим господарської діяльності у прибережних смугах уздовж морів має встановлюватись спеціальним Законом, яким законодавчо врегулюється зазначене питання.

Разом з тим на сьогодні відповідно до статей 87-90 Водного Кодексу України діють обмеження щодо використання земельних ділянок у прибережних захисних смугах.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. І саме виконавчі комітети місцевих Рад мають доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Питання щодо визначення територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земель для містобудівних потреб, у тому числі для житлової і громадської забудови, будівництва виробничих та інших об’єктів формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення, вирішується відповідно до Закону України "Про основи містобудування". Ці вимоги стосуються і використання для містобудівних потреб земельних ділянок прибережних захисних смуг.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи України, а також юридичні та фізичні особи іноземних держав, які є суб’єктами містобудування, при розгляді питань, що стосуються обмежень використання земельних ділянок прибережних захисних смуг, повинні керуватися земельним законодавством. Це обумовлено статтею 20 Закону "Про основи містобудування", у якій передбачено, що регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Види діяльності, які можуть здійснюватися на земельних ділянках морських прибережних захисних смуг, визначені Водним кодексом України, зокрема у статті 90 зазначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів належить до зони санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально–оздоровчих закладів, з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Деякі особливості господарської діяльності на землях, що належать до морських прибережних смуг, передбачені в спеціальних законах України.

Так, особливості і режим господарської діяльності на цих землях визначені Кодексом торговельного мореплавства України. Вони обумовлені специфікою використання водного простору для торговельного мореплавства. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг обумовлені тим, що відведені порту землі є територією морського порту.

Важливим інструментом реалізації державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів є також Концепція сталого розвитку населених пунктів, яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року №1359-ХІУ.

Відповідно до пункту 3 зазначеної Постанови Верховної Ради України рекомендується Кабінету Міністрів України, центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування керуватися Концепцією сталого розвитку населених пунктів при здійсненні практичної діяльності щодо планування та забудови територій, вирішенні інших питань розвитку населених пунктів України.

1. Конституція України 1996 р. // (Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – 141Ст).

2. ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ //( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст. 189).

3. Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 р. //(Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 354).

4. Кодекс України про надра //( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 36, ст. 340).

5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. - 2003 р. - № 40-44. - Ст. 356;

6. Закон України “Про використання земель оборони”від 27 листопада 2003 року № 1345-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – С. 86.

7. Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 року № 963-IV // ВВР України. – 2003. – № 39. – С. 350.

8. Закон України “Про землеустрій” від 22 травня 2003 року № 858-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – С. 122.

9. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” № 2114-XII від 14 лютого 1992 року //ВВР України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.

10. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21. 05. 1997 № 280/97-ВР // ВВР України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

11. Закон України “Про оренду землі” в редакції від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV// Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – С. 107.

12. Закон України “Про охорону земель”від 19 червня 2003 р. № 962-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – С. 9.

13. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року (Із змінами та доповненнями) // ВВР. – 1991. –№ 41. – Ст. 546.

14. Закон України “Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року № 1699-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 20. – С. 8.

15. Закон України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” від 5 лютого 2004 року № 1457-IV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 28. – С. 13.

16. Закон України „Про плату за землю” в редакції від 19 вересня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р. - № 45. - Ст. 238.

17. Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року// Відомості Верховної Ради України. - 2004 р. - № 38. - Ст. 471.

18. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року// Відомості Верховної Ради України. - 1995 р. - № 8. - Ст. 54.

19. Указ Президента України від 14 серпня 2000 р. № 970/2000 “Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах”// Офіційний вісник України. – 2000. – № 33. – С. 46.

20. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення межтериторій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення” від 25 серпня 2004 року № 1094 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – С. 52.

21. Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17 липня 2003 р. № 1088 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1532.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 502 “Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб” // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. – С. 87.

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 200 “Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 9. – С. 78.

24. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про дотримання вимог чинного законодавства при виконанні робіт з питань землеустрою” від 9 лютого 1998 року № 12 //http://www. myland. org. ua

25. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про запровадження Тимчасового порядку ведення Державного реєстру земель” від 2 липня 2003 року №174 //http://www. nau. kiev. ua

26. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення”від 18 травня 2004 № 147 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 23. – С. 161.

27. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах “Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель” від 12грудня 2003 № 312 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – С. 822.

28. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” // Вісник Верховного суду України. – 2004. – № 6. – С. 22.

29. Аксененок Г. А. Земельные правоотношения в СССР. – М. , 1958. – 424 с.

30. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М. : Юрид. лит. , 1955. – 176 с.

31. Андрейцев В. i. Екологiчне право: Курс лекцiй: Навч. посiбник для юрид. фак. вузiв. - К. : Вентурi, 1996. – 169с.

32. Андрейцев В. І. Екологічне і земельне право України: Практикум для студ. юрид. вузів і ф-тів. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 271 с.

33. Андрейцев В. І. Правовий режим використання, відновлення та охорони земель // Екологічне право: Особлива частина; Кол. авт. ; За ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К. : Істина, 2001. – С. 194–316.

34. Андрейцев В. І. Земельно-правові норми і земельно-правові відносини // Земельне право: Підручник; За ред. В. І. Семчика і П. Ф. Кулинича. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – С. 86–113.

35. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч. -практ. посібник. – К. : Істина, 1999. – 320 с.

36. Беженар Г. М. , Бердніков Є. С. , Бондар Л. О. , Гавріш Н. С. , Гуревський В. К. Земельне право України: Підручник / Одеська національна юридична академія / За ред. О. О. Погрібного, І. І. Каракаш. — К. : Істина, 2003. — 446 с.

37. Боголюбов С. А. , Гаджиев Г. А. , Галиновская Е. А. , Ємельянова В. Г. , Жариков Ю. Г. Земельное право: Учебник для вузов / Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 400 с.

38. Быстров Г. Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – Минск: БГЭУ, 2001. – 212 с.

39. Водне господарство в Україні / А. В. Яцик (ред. ), В. М. Хорєв (ред. ). — К. , 2000. — 456с

40. Вівчаренко О. А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми). – Івано-Франківськ, 1998. – 179 с.

41. Володин М. О. Землеустрій і землевпорядкування – як базис і функціональна надбудова // Землевпорядний вісник. – 2001. – № 2. – С. 13–16.

42. ГаненкоР. Проблемные вопросы земельных отношений // “Юридическая практика”. – № 31 (345). – 2 августа 2004 г. //http://www. myland. org. ua

43. Гетьман А. П. Правове регулювання управління у галузі використання та охорони земель //Земельне право України;За ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 380.

44. Гетьман А. П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України. – Харків: Основа, 1998. – 205 с.

45. Гетьман А. П. Механізм реалізації прав на землю //Земельне право України; За ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 155–368 с.

46. Гетьман А. П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве. – Харьков, 1994. – 134 с.

47. Голишев М. М. Розгляд земельних спорів органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів: проблеми і перспективи / Землевпорядний вісник. – № 1. – 2003. – С. 80–82. .

48. Давыдов С. П. , Селезнева Н. Н. Экономика водного транспорта. / С. П. Давыдов, Н. Н. Селезнева. — М. , 1991. — 276, с.

49. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. Е 40 навч. закладів / В. К. Попов, А. П. Гетьман, С. В. Размєтасв та ін. ; За ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана. — Харків: Право, 2001. – 480 c.

50. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В. К. Попов, А. П. Гетьман, С. В. Размєтаєв та ін. ; За ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана. – Харків: Право, 2001. – 479 с.

51. Ерофеев Б. В. Земельное право: Учебник / Отв. ред. Г. В. Чубуков. – М. : Новый юрист, 1998. – 541 с.

52. Жариков Ю. Г. Закон на страже землепользования: предупреждение земел. правонарушений. – М. : Юрид. лит. , 1985. – 144 с.

53. Жариков Ю. Г. Право сельскохозяйственного землепользования. – М. , 1969. – 286 с.

54. Завгородня, В. М. , Проблеми формування юридичної конструкції права власності на води в Україні [ Текст ] / В. М. Завгородня // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2008. – № 1. – С. 69-73.

55. Заєць О. І. Правові аспекти земельної реформи в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К. , 1999. – 20 с.

56. Земельне право України: Підручник / М. В. Шульга (кер. авт. кол. ), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін. ; За ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

57. Комарницький В. М. , Шевченко В. І. , Єлькін С. В. Екологічне право: Навчальний посібник. - 3-є вид. . Центр навчальної літератури, К. : 2006. - 224 с.

58. Котелевець А. В. Актуальні питання правозастосовчої діяльності у галузі екології: Автореф. дис. … канд. юрид. гнаук. – Харкыв, 2000. – 15 с.

59. Кулинич П. Ф. Правовий режим земель водного фонду // Земельне право України: теорія і практика . — 2008. — №5-6. — Ст 131.

60. Кулинич П. Ф. Право землекористування. Оренда землі // Земельне право: Підручник; За ред. В. І. Семчика і П. Ф. Кулинича. – К. : Вид. Дім “Ін Юре”, 2001. – С. 148–169.

61. Кримінальний кодекс України. — Офіц. вид. — К. , 2001. — 144с.

62. Підручники та моногафії Носік В. В. Земля як об’єкт права власності // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – Вип. 38. – 2000. – С. 33–40.

63. Основи екології: Підручник / Г. О. Білявський, Р. С Фурдуй, І. Ю. Костіков. — 2-ге вид. — К. : Либідь, 2005. — 408 с.

64. Пащенко О. М. Земельні правовідносини /Земельне право України;За ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

65. Пейчев К. Правове регулювання державної реєстрації прав на земельні ділянки// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 58–59.

66. Погрібний О. О. Земельно-процесуальне забезпечення реалізації права на землю // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів; За ред. В. І. Семчика і П. Ф. Кулинича. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – С. 175–176.

67. Теорія держави і права:Навч. посібник / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін. ; За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. –К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

68. Титова Н. І. Землі сільськогосподарського призначення – особливий об’єкт правової регламентації // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 135–140.

69. Хом’яченко С. І. Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні: Автореф. дис. . . . канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К. , 2004. – 19 с.

70. Цивільний Кодекс України: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 464с.

71. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков, 1998. – 224 с.

72. Янчук В. В. Правовая охрана земель / В. В. Янчук. – К. : Урожай, 1987. – 80 с.