• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Система покарань у кримінальному праві України

Предмет:Право
Тип:Курсовая
Объем, листов:30
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:покарання, покарань, від, позбавлення, волі, україни, або, строк, права, може, суду, засудженого, бути, лише, роботи
Процент оригинальности:
64 %
Цена:300 руб.
Содержание:

Вступ…………………………………………………………………………. . 3

1. Поняття, ознаки й значення системи покарань…………………. . . ……. . . 4

2. Системи покарань в історії кримінального права й у чинному кримінальному законодавстві…………………………………………. …. … 6

3. Классифікація (види) покарань……………………………………………11

4. Проблеми вдосконалення системи покарань. ……………………………25

Висновки ……………………………………………. ………………………. 27

Список використаної літератури……………………………………………29

Вступление:

Актуальність досліджуваного питання зумовлена тим, що покарання є

заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Метою покарання є кара, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань, установлена ст. 51 КК, і є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів із застосування покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, створює цим базу і для побудови санкцій у відповідних статтях Особливої частини КК, де передбачено види і межі покарань за окремі злочини. Система покарань покликана визначати однаковість у правозастосовній діяльності та згідно з цим бути важливим засобом забезпечення законності.

Система і види покарань чітко визначені у Кримінальному кодексі.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 24. 10. 2003 року за № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" судам слід звернути на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. [5] Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Основні покарання є найбільш суворими позбавленнями й обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до іншого або поєднуватися. За один злочин може застосовуватися лише одне основне покарання, вказане в санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу. Призначення іншого, не вказаного в санкції норми основного покарання, можливе лише у випадках переходу до більш м'якого покарання (ст. 69), заміни не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням (ст. 82), а також в порядку амністії та помилування (ст. ст. 85-87) – [1]

Заключение:

У відповідності до проведеного аналізу нормативно-правових актів та наукової літератури можна зробити наступні висновки-узагальнення.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення індивідуалізації, гуманності і справедливості покарання. Вони являють собою систему найбільш істотних критеріїв, що визначають порядок і межі діяльності суду при призначенні покарання. Ст. 65 встановлює, що суд, призначаючи покарання, зобов'язаний насамперед виходити з санкції норми Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. Санкцією є та частина статті Особливої частини Кримінального кодексу, яка визначає вид і розмір покарання за даний злочин.

Призначення покарання ґрунтується на певних принципах, а саме: законності покарання; визначеності покарання в судовому вироку; обґрунтованості й обов'язковості мотивування покарання у вироку; гуманності покарання; індивідуалізації і справедливості покарання.

Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань, встановлена ст. 51 Кримінального кодексу, і є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, тим самим створює базу і для побудови санкцій у відповідних статтях Особливої частини Кримінального кодексу, де передбачені види і межі покарань за окремі злочини.

Система покарань покликана визначати однаковість (однозначність) у правозастосовній діяльності і згідно з цим бути важливим засобом забезпечення законності. Системі покарань невідомі смертна кара, а також болісні і такі покарання, що ганьблять і калічать засудженого, наприклад, тілесні покарання, позбавлення всіх громадянських прав та ін. У ній значне місце посідають покарання, не пов'язані з позбавленням волі: штраф, громадські роботи тощо.

Список литературы:

1. Кримінальний кодекс України. Затверджений законом від 28 грудня 1960 року. Офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 15 листопада 1997 року. К. : Парламентське видавництво. -1997

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 1999 року. К. : Парламентське видавництво. , 1999

3. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. , 1996

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К. : Каннон, А. С. К. , 2001.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990р. №11 із змінами внесеними постановою Пленуму від 4 червня 1993р. №3 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків" // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – №1. – 1995.

6. . Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1985р. №6 із змінами внесеними постановою Пленуму від 4 червня 1993р. №3 "Про хід виконання судами України законодавства, а також постанов Пленуму Верховного Суду України з питань призначення покарання".

7. У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України від 25. 04. 2008

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р. , № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р. )

9. Гальперин И. М. Наказание: социальная функция, практика применения. – М. : Юридическая литература. – 2009р

10. Коржанський М. Й. Кримінальне право України (загальна частина). – К. : Наукова думка. – 2006.

11. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — X. : Право, 2007

12. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник за ред. В. І. Шакуна. – К. : НАВСУ. – “Правові джерела”, 1998.

13. Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П. С. Матишевського та ін. — К. : Юрінком Інтер, 2004.

14. Санталов А. І. Теоретичні питання кримінальної відповідальності – Л. , 2000. .

15. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовний ответственности и отбывания наказания. – К. : Научная мысль. – 2001.

16. Чернишова Н. В. Кримінальне право України. – К. , 1995. – с. 455.

Шмаров Н. Практика судів України в кримінальних справах. Призначення покарання та звільнення від нього. // Юридичний вісник

17. Общественное мнение и преступление / Г. Х. Ефремова, Г. ШЛежава, А. Р. Ратинов, Т. Г. Шав-гулидзе. — Тбилиси, 2006.

18. Б е ц а О. Лишение свободы: отрицательные социальные и психологические последствия / В поисках альтернатив тюремному наказанию: Материалы международного симпозиума 15—16 января 1997 г. - К. , 2002.

Бесплатные работы:

Рекомендованные документы: