• Задать вопрос менеджеру

Twitter новости

Обучение письменному иноязычному общению на основе ИКТ http://t.co/IK2NAjncrk

Online-опрос

Антиплагиат онлайнДипломант
Яндекс.Метрика

Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

Предмет:Право
Тип:Курсовая
Объем, листов:27
Word
Получить полную версию работы
Релевантные слова:піклування, дітей, усиновлення, дитини, україни, опіки, батьківського, або, позбавлених, над, виховання, бути, прав, дітьми, від
Процент оригинальности:
81 %
Цена:100 руб.
Содержание:

Вступ

1. Розділ 1. Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

1. 1. Усиновлення.

1. 2. Опіка та піклування над дітьми

1. 3. Патронат над дітьми.

2. Розділ 2. Проблеми удосконалення законодавства про усиновлення, та системи усиновлення

2. 1. Проблеми вдосконалення системи усиновлення.

2. 2. Практика усиновлення дітей іноземцями: плюси і мінуси

3. Розділ 3. Судова практика влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

3. 1. Проблеми, що виникають при розгляді справ про встановлення опіки та піклування над дітьми.

Вступление:

В усіх країнах світу існує така категорія населення, яка потребує особливої уваги - це діти позбавлені батьківського піклування. В нашій країні складне соціально-економічне становище значної кількості населення, послаблення виховної функції сім’ї загострили проблеми дитячої бездоглядності. В умовах деградації моральних цінностей, різкого зниження життєвого рівня населення збільшується кількість бездоглядних, безпритульних дітей.

Причинами збільшення кількості дітей позбавлених батьківського піклування є економічна нестабільність і безробіття, алкоголізм батьків і позбавлення їх батьківських прав, непродумана приватизація житла, що перетворює дітей на бомжів, військові конфлікти в «гарячих точках». Для влаштування цих дітей держава визначає такі способи: усиновлення, опіка та піклування, і патронат.

Як зазначає Сімейний Кодекс України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Актуальність проблеми усиновлення пов'язана з різким зростанням числа дітей-сиріт при живих батьках. Усиновлення є складним соціально-правовим інститутом, котрий крім забезпечення інтересів дітей дозволяє відчути радість материнства й батьківства особам, які не мають власних дітей, і таким чином задовольняє особисті потреби та інтереси усиновлювачів. Як дитина потребує того, щоб про неї піклувалися, і це :ає їй відчуття надійності та міцності світу, так доросла людина відчуває потре-г;. піклуватися про іншу, бути опорою для слабкого, відчуваючи таким чином гласну силу та значущість [2, ст. 207], [18, с. 649].

Опіка та піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Розмежування понять «опіка» та «піклування» не має істотного значення у сфері виховання та нагляду над підопічними дітьми, але вкрай важливе у сфері охорони та захисту опікунами (піклувальниками) їхніх особистих та майнових прав та інтересів. Ця тема є актуальною через те, що опіка та піклування є однією з найголовніших форм здійснення державного захисту дитини [2, ст. 243], [18, с. 713].

Патронат над дітьми укладається в формі договору. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини, бо право дитини на виховання у родині - це її невід'ємне та природне право, і ніде крім сім'ї дитина не зможе одержати ту турботу і те тепло, які потрібні їй для нормального розвитку. Актуальність патронату практикувалася здавна, але у післявоєнний період ця практика стала нечастим явищем через відсутність у держави можливості надавати матеріальну допомогу таким сім’ям, проте з розвитком сімейного законодавства почався і активний розвиток патронату [2, ст. 243], [18, с. 733].

Окремі питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досліджують у своїх наукових працях такі вчені і фахівці, як В. В. Андріїв, Н. Б. Болотіна, В. Я. Бурак, Л. С. Волинець, К. В. Добромислов, М. Л. Захаров, О. І. Карпенко, В. Г. Кобелєва, Н. Ю. Максимова, О. Є. Мачульська, В. Ю. Москалюк, А. М. Нечаєва, Д. А. Ніконов та ін.

З розвитком системи влаштування дітей позбавлених батьківського піклування з’явилася потреба постійного вдосконалення сімейного законодавства із врахуванням всіх проблем, що стають на шляху усиновлювачів та патронажних вихователів. Удосконалення такої системи потрібно і для легкої адаптації дітей у умовах життя і виховання в новій сім’ї, вироблення оптимального стилю сімейного виховання, що враховує психологічні та індивідуальні особливості усиновлених дітей з важкою історією розвитку.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є суспільні відносини, які виникають при влаштуванні дітей, позбавлених батьківського піклування.

Предметом вивчення є сіймейне законодавство та, що регулює влаштування дітей позбавлених батьківського піклування.

Мета дослідження: Здійснити аналіз законодавства про влаштування дітей, позбалених батьківського піклування.

Мета реалізується шляхом виконання таких завдань:

•Розрити теоретичні поняття форм влаштування дітей, позбавлених батьківсткого піклування.

•Аналізувати нормативно – правиві акти, що регулюють влаштування дітей, позбавлених батьківсьго піклування.

•Вирішити проблему удосконалення законодавства про усиновлення, та системи усиновлення.

•Дослідити судову практику щодо влаштування дітей, позбалених батьківського піклування.

Заключение:

Діти - це окрема, самостійна частина суспільства, якій притаманні особливі правила поведінки, своєрідні життєві стереотипи, що забезпечують її розвиток і становлення та перетворення в дорослу (основну) частину суспільства. Базовою цінністю нашого суспільства, яке прагне стати громадянським , а держава – правовою є сім’я, як основний інститут суспільства, і діти, яким належить жити в Україні. У будь-яких державах і суспільстві завжди були, є і будуть діти-сироти і діти, які з різних причин залишаються без піклування батьків. І в цьому випадку суспільство і держава бере на себе турботу про розвиток і виховання таких дітей.

На сьогодні в Україні існує досить розгалужена система влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, що передбачає як влаштування дітей до сім’ї, так і до державних навчально-виховних закладів. Метою цього є їх виховання, захист особистих та майнових прав. Чинне законодавство України передбачає такі форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення (удочеріння), опіка (піклування) та патронат над дітьми.

Незважаючи на удосконалення Сімейного законодавства України інститут опіки та піклування не позбувся ряду недоліків, про що свідчать непоодинокі випадки незаконного відчуження житла т майна дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. До того ж близькі дитині люди змушені віддавати її до державного інтернатного закладу, за браком коштів, оскільки опіка грунтується на добровільних засадах, і опікунські обов’язки виконуються безоплатно.

Позитивним стало введення інституту патронату над дітьми, який був поширений в УРСР. З відродженням даного інституту кількість безпритульних дітей, звичайно, зменшилась.

Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах. Вона має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом, які мають часовий вимір і спеціальне призначення, і як кожна людська істота, від народження має права людини, але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Це обумовлено її фізичною, розумовою, моральною та духовною незрілістю. І для того, щоб дитина стала зрілою людиною у всіх відношеннях, їй необхідно мати певні спеціальні, додаткові можливості.

Особливості сучасного стану дітей в Україні потребують послідовної реалізації державної політики по забезпеченню достатнього життєвого рівня, який є необхідним для їх розвитку. Поки що державна система опіки та піклування в Україні не відповідає реаліям сьогодення та не забезпечує в повному обсязі гарантій прав дитини, чинне законодавство потребує значного удосконалення в частині забезпечення дітей-сиріті дітей, позбавлених батьківського піклування

Список литературы:

1. Конституція України. Прийнята Верховною радою України 28. 06. 1996р. // ВВР. –1996. №30.

2. Сімейний кодекс України від 10. 01. 02 р. // ВВР. – 2002. - №21-22.

3. hhtp://www. court. gov. ua

4. Баранова Л. М. , Борисова В. І. , Жилікова І. В. та ін. Сімейне право України: підручник вид. 3-тє, змінене та доп. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 264 с.

5 . hhtp://www. viche. info/journal

6. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. //ВВР. – 2003. - № 40-44

7. Про охорону дитинства. Закон України від 26. 04. 2001р. // ВВР. – 2001. - №30.

8. Про права дитини. Конвенція ООН від 20. 11. 1989р. // . hhtp://www. rada. gov. ua.

9. Кодекс про шлюб та сім'ю України від 20. 06. 1969 р. // ВВР. – 1969. - №26.

10. hhtp://www. scort. gov. ua

11. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Закон України від 13. 01. 2005 // ВВР. – 2005. - № 6.

12. Науково – практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Жилікової І. В. – Х. : «Ксилон». – 2008р.

13. hhtp://www. conferences. neasmo. org. ua

14. hhtp://www. novasimya. org. ua

Готовые работы: